неділю, 9 червня 2019 р.

Таємниця 65. Реакція осівчан на Голодомор 1932-1933 рр. в Радянській Україні.

За Збручем відбувалося щось страшне. Тим, хто жив у прикордонній зоні було видно як пустіють українські села на радянській території. Інколи звідти прибивалися людям схожі на живі скелети. У листах з Радянської України люди просили допомоги у своїх галицьких родичів, порятунку від страшного голодомору.
Геноцид проти українців в СРСР обурив галичан. Громадські організації і греко-католицька церква підключилася до допомоги голодуючим. Але радянська влада не завжди приймала допомогу, заявляючи, що ніякого голоду нема.
Щоб підтримати своїх братів за Збручем і привернути увагу світової громадськості до злочину радянської тоталітарної системи проти українського народу 29 жовтня 1933 р. у Східній Галичині був оголошений «День жалоби і протесту».

 "В усіх церквах Галичини і Волині священики говорили правду, просили зібрати кошти, помолитись і підтримати українців за Збручем», –  Ярослав Папуга "Західна Україна і Голодомор 1932–1933 рр.»
В багатьох містах і селах відбулися віча і збори, учасники яких приймали резолюції з протестамип проти політики Москви.
Володимир Гнатів також провів молебень 29 жовтня 1933 р. за голодуючих в місцевій греко-католицькій церкві с. Осівець. В сільській читальні організували збори коштів та продуктів. УНДО, а в її складі були майже всі українці села, постійно при читальні інформувало населення про становише українців в УРСР.  Але " світова громадськість" в особі Ліги Націй прикинулася глухою і сліпою. Можливо проблема була занадто дібною, щоб псувати стосунки із світовим монстром? Тоді ОУН вдалася до радикальних дій, позбавивши життя радянського посла у Польщі Олексія Майлова. Він був убитий 21 жовтня бойовиком ОУН Миколою Лемиком.
 Врешті Ліга Націй, яка не хотіла розриву з СРСР, бо розглядала його як можливого союзника проти Гітлера, дуже кволо, але відреагувала, хоча б на рівні резолюцій на геноцид проти українців. Сталін зупинив терор проти українського селянства ще й тому, що сильно постраждало сільськоме господарство держави, в якій була винищена краща частина стану землеробів.
 Націю вдалося врятувати, але вона вратила третину свого складу. Радянській тоталітарній системі не вистачило ресурсів для повного винищення українців.