Шляхи наїздів татар і турків після бою під Оринином на українські землі, зокрема на Осівці.
Село Оринин Хмельницької області Каменець-Полільського району знаходиться від Осівець на відстані трохи більше 100 км. Тому 20 вересня ніяких наслідків від вступу на українські землі, які тоді були складі Речі Посполитої, 5 тисячного війська буджацькоі орди на чолі з Кан-Темиром і 10-тисячного війська калги Криму Девлет Гірея з 10, мешканці села ще не відчули. Під Оринин також йшли турецькі війська під командуванням Іскандер-паші, щоб вступити у бій з польськими військами на чолі із гетьманами - двома Станіславами: Жолкевським і Конецпольським. Турецько-польські стосунки на той час загострилися і все ішло до маштабнішої війни, яка в решті вибухнула у 1621 році під Хотином.
28 вересня 1618 року під Оринином почався бій в хаосі магнатських сварок. Татари і турки трохи почубилися з погано організованими поляками, а далі кинули цю невдячну справу і на наступний день польська шляхта, яка вже трохи між собою помирилися і вирішила дружно стати до бою, татар не дочекалися, бо ті кинулися грабувати довколишні села. Їхні орда розповзалася по українських землях на відстань декількаденного кінного переїзду.
Адам Гієронім Сенявський, чашник коронний, восени 1618 р., надсилаючи Станіславу Жолкевському звістку про діяльність татар, писав про руйнування Ямполя, Немирова, *Оссовце*, Кременця, Збаража, Синяви. Також було розорено Острополь, Маначин, Чорний Острів, Базалію, околиці Костянтинова поблизу Дубна, Проскурів, Межибож, Городок, Сатанів і Берестечко. Приблизно 7 жовтня ординці відступили Чорним шляхом через Чуднів, Чорторію, Кодню, Паволоч. Багато народу було забрано в ясир, а поля понищино. Постраждали Руське, Подільське. Волинське та Брацлавське воєводства.
«Наслідки татарського набігу у 1618 році та двох наступних років на українські землі були жахливими - в державних землях самого тільки Руського воєводства з 1528 ланів що оброблялись до 1618 року в 1620-му лишилось 704, з 318 дворищ - залишилось 60, близько 60% господарств, втрати населення дослідниками оцінються в межах 5-6%». - відзначає Заремба О.
Даних стосовно кількості населення в Осівцях і втрат не збереглося, про що йде мова в Polski Słownik Biograficzny. T. XXXVII/1, zeszyt 152. Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. s. 101.
Див. Таємницю 98 «Динаміка населення».
Відсутність даних перепису свідчить, що село майже опустило і в звʼязку з цим його уцілілі мешканці та власники були звільненні від податків.
