Таємниця 64. Яку періодичну пресу читали в Осівцях.

Українська періодична преса почала розвиватися в Східній Галичині з часів революції " Весна народів". Перша українська газета " Зоря Галицька" вийшла у 1848 році.
Щодо дитячої преси, то в січні 1890 року завдяки старанням педагога-письменника Володимира Шухевича у Львові почав
виходити двотижневик журналу ”Дзвінок”. Він мав своїх попередників–насамперед ”Ластівку”, що була додатком до часопису ”Учитель” (1869-1882рр.)
Тільки з’явився журнал, як з ним активно почав співпрацювати Іван Франко, подавши до друку ”Лиса Микиту”, через рік – ”Пригоди Дон Кіхота”, ”Абу-Касимові капці”, ”Судв сятого Миколая”, ”Ріпку” та ін.
Але при тодішній  безграмотності та бідності населення села хто їх виписував в Осівцях?
Ситуація змінилася з утворенням " Просвіти". Селяни і надалі не могли дозволити собі витрачати кошти на періодику, проте щонеділі із філії "Просвіти" привозили свіжу пресу і при читальні обговорювали газетні новини.
Основним періодичним органом “Просвіти” була газета-місячник “Письмо з “Просвіти”, що у 1923–1927 рр. виходила під назвою “Народня Просвіта” , а в 1936–1939 рр. “Просвіта".
Найбільш цікавим, представницьким, у фаховому розумінні, періодичним виданням“ Просвіти” був популярний ілюстрований журнал “Життя і знання”, що виділявся з решти просвітньої періодики як орган, призначений для широкої самоосвіти. Він виходив у формі книжкових публікацій серії “Бібліотека Життя і знання”.
Хто мав можливість виписувати періодичні видання, то це мешканці Осівецького палацу. Цікавилися вони, звичайно, польською періодикою. Цивінські виписували пресу і для дітей. Зокрема цікавим для дівчат Цивінських Олени і Марії був журнал " Друг дітей"

Друг дітей - польський тижневик навчально-виховного характеру, призначений для молоді, виданий у 1851-1914 роках у Варшаві.
У «Przyjaciel Dzieci» були опубліковані статті про історичні, біографічні, оглядові та наукові теми. У журналі був великий розділ художньої літератури з поезією та прозою.
Зберігся навіть допис 8-ми річної Марії Цивінської  1854 р.н.- прабабусі Єви по батьківській лінії, до редакції цього журналу у 1863 р. У 1870 р. Марія Цивінська вийшла заміж за Станіслава Ценського, шляхтича села Вікно. Їх наймолодший син Вітольд Ценський в результаті повернувся господарювати до Осівець у 1926 році. Вітольдові діти не пересіклися в житті з його батьками.

Цей допис трохи проливає світло на те, чим цікавилася мала Марія: вона любила змалку читати, цікавилася історією і особливий інтерес проявляла до географії.
Можливо, це прохання Марії допомогла написати мати Ванда або гувернантка, оскільки "Друг дітей" відігравав важливу роль у домашньому викладанні. Діти такого віку із польських шляхтицьких родин навчалися вдома, тому цей журнал був важливим джерелом інформації для формування громадянської позиції  дітей та кладєзєм знань із історії  та географії. Він давав доступ до дитячої прози та поезії, що сприяло розвитку пам'яті, уяви, творчих здібностей дітей.
Спадкоємниця Цивінських - Єва Ценська згадує, що дітей з раннього віку заохочували до творчості. Зокрема, її молодша сестра Аня писала п'єси і здійснювала їх постановки.