понеділок, 13 липня 2026 р.

Таємниця 116. Геологічні дослідження в сусідніх з Осівцями селах ( Бобулинці)

 Про геологічну експедицію в Бобулинці Алоїз Альт пише: «Я відвідав це село ще в 1873 році. За кілька сотень кроків на північний захід від Бобулинця, на лівому березі річки Стрипа, густий прибережний ліс врізається в річку. У цьому прибережному лісі крейда лежить безпосередньо на девонських сланцях і дуже різко відокремлена від них. Шаруваті співвідношення та характер місцевих крейдяних пластів майже такі ж, як і в яру Золота Липа. «Вище за течією, під алювіальним (делювіальним) гравієм, виявляється майже 2-метровий вапняк (крейдяний) без крем'яних конкрецій, під яким лежить шар брудно-білого, злегка піщаного вапняку товщиною до 6 метрів, петрографічний характер якого майже такий самий, як у Марковій, Зубрику, Яргорові тощо (вище Золотої Липи). У ньому знайдено дрібні зрощені силікати, а поруч із ними численні крихітні, розсіяні, галькові силікати. Є також чіткі та численні скам'янілості,особливо амоніти. Це сеноманські шари до шарів з Фрагменти дуже схожі, і, згідно з позначенням доктора Зарічного, вони містять: амоніти vaH<fłts Sow., A. Coupei Brgn., Tarho tuherculało-cołaś Kn., та Avellana ca.ssi^^i d'()rb.^ (Łom. 17 у примітці, с. 205, та Д-р Заренчний 14, с. 121).Шар, що лежить під цим вапняком, має товщину лише 3 дм.

Дослідження Станіслава Зарічного в районі Бобулинців були присвячені передусім крейдовим (сеноманським) відкладам і викопній фауні Поділля.  Безпосередньо про Бобулинці він повідомляв таке:

  • Він дослідив відслонення сеноманських порід біля Бобулинців у долині Стрипи.
  • Зібрав і описав численні морські скам’янілості (двостулкові молюски, брахіоподи, амоніти та інші викопні рештки), які дозволили визначити вік порід як сеноманський (нижня частина верхньої крейди).
  • Порівняв бобулинські відслонення з аналогічними біля Семиківців, Струсова та інших місцевостей Східної Галичини, дійшовши висновку, що вони належать до одного великого геологічного комплексу.  

Особливе значення має те, що австрійський геолог Еміль фон Дуніковський у своїй праці зазначав:

«Доктор Заречний опублікував невелику палеонтологічну працю про сеноманські скам’янілості Східної Галичини, у якій описав приблизно половину форм, що трапляються в долинах Серету і Стрипи».

Той самий Дуніковський підкреслював, що найтиповіший розвиток сеноманських відкладів він спостерігав саме біля Семиківців і Бобулинців, і ці місцевості є еталонними для даного горизонту в Східній Галичині.  

Станіслав  Зарічний в Бобулинцях одним із перших детально описав сеноманські відклади цього району, систематизував знайдену викопну морську фауну, використав ці знахідки для обґрунтування геологічного віку порід, зробив Бобулинці однією з ключових точок для вивчення верхньокрейдових відкладів Поділля. 

Отже, 

1. Околиці Бобулинців є важливим геологічним відслоненням крейдових порід.

    На лівому березі річки Стрипи добре простежується контакт між крейдовими відкладами та значно давнішими девонськими сланцями, що має велике значення для вивчення геологічної історії регіону.

2. Крейдові відклади безпосередньо перекривають девонські породи.

    Різкий контакт між ними свідчить про значну перерву в осадонакопиченні (стратиграфічну незгідність), яка охоплює сотні мільйонів років геологічної історії.

3. Сеноманські вапняки сформувалися в умовах теплого мілководного моря.

    Потужні шари вапняків і відсутність крем’яних конкрецій у верхньому горизонті вказують на особливості осадонакопичення під час сеноманського віку крейдового періоду.

4. Знахідки амонітів підтверджують морське походження відкладів та їхній вік.

    Численні скам’янілості амонітів є характерними для сеноманських морських відкладів і дозволяють досить точно визначити їхній геологічний вік.

5. Наявність кременистих утворень (силікатів) свідчить про діагенетичні процеси.

    Дрібні кременисті конкреції та розсіяні кременисті включення утворилися вже після накопичення морських осадів унаслідок хімічних процесів у товщі порід.

6. Відслонення Бобулинців подібне до інших сеноманських розрізів Поділля.

    Подібність порід до відслонень у Марковій, Зубрику, Яргорові та долині Золотої Липи свідчить, що ці території входили до єдиного морського басейну в крейдовому періоді.

7. Геологічний розріз має високу стратиграфічну цінність.

    Послідовність шарів, їхня потужність і вміст викопної фауни роблять це місце важливим для реконструкції геологічної історії Поділля та кореляції крейдових відкладів із сусідніми районами.

Загальний висновок

Геологічний розріз поблизу Бобулинців є одним із показових відслонень сеноманських відкладів Поділля. Він демонструє різкий перехід від давніх девонських сланців до крейдових морських вапняків, багатих на амонітову фауну. Це підтверджує, що близько 95–100 млн років тому територія сучасних Бобулинців була частиною теплого мілководного моря, а сам розріз має значну наукову, стратиграфічну та палеонтологічну цінність.

Немає коментарів: