Таємниця 118. Геологічні дослідження. Старі Петликівці.

Про  Петліківці Алоїз Альт пише:  «У довгому яру нище панського двору також можна побачити світло забарвлений девонський пісковик на дні, над яким нечітко оголюється сеноманський мергельний вапняк, на цьому вапняку біла крейда з кременями, за якою йде твердіший третинний пісковик, пересічений порожнинами різної форми; щільний вапняк з моховками схожий як зі Свіржківців та Дрогічівки, а на ньому лежить літотамнійський вапняк, на якому - жовтий, твердий і щільний вапняк без скам'янілостей» (Alth. 30, с. 213).

Відповідно: 

1.Околиці Петліківців характеризуються повним і різновіковим геологічним розрізом. У відслоненні представлені породи від девонського періоду через крейдовий до третинного (неогенового), що відображає тривалу геологічну історію території.

 2.Найдавнішими породами є девонські пісковики. Вони формують основу розрізу і є фундаментом, на якому залягають молодші крейдові відклади.

 3.Сеноманський мергельний вапняк свідчить про існування крейдового моря. Його наявність підтверджує, що в сеноманський час (близько 95–100 млн років тому) територія Петліківців була затоплена теплим мілководним морем. 

4.Біла крейда з кременями відображає подальший розвиток морського басейну.  Кременисті конкреції є характерною ознакою верхньокрейдових відкладів Поділля і свідчать про тривале накопичення карбонатних осадів.

5.Третинні пісковики та вапняки свідчать про новий етап морського осадонакопичення. Їх залягання над крейдовими породами вказує, що після завершення крейдового періоду територія знову перебувала під впливом морських умов у неогені.

6. Моховаткові та літотамнієві вапняки є доказом існування теплого мілководного неогенового моря. Наявність моховаток і червоних вапнякових водоростей (літотамній) свідчить про сприятливі умови для розвитку багатих морських біоценозів.

7.Верхній жовтий щільний вапняк без скам’янілостей відображає зміну умов осадонакопичення.Відсутність викопних решток може бути пов’язана з особливостями середовища осадження або подальшими процесами перетворення породи.

8. Відслонення має значну стратиграфічну та палеогеографічну цінність.Воно дозволяє простежити послідовну зміну геологічних умов — від формування девонських пісковиків до крейдового та неогенового морів.

Геологічний розріз поблизу Петліківців є одним із найповніших у регіоні, оскільки відображає кілька етапів розвитку території Поділля. Послідовність девонських пісковиків, сеноманських мергелистих вапняків, верхньокрейдової білої крейди та неогенових вапняків свідчить про неодноразові морські трансгресії. Це робить відслонення важливим об’єктом для реконструкції геологічної історії та палеогеографії Поділля.