Таємниця 86. Хто ще, крім Ковалевича?

Багатьом  воїнам обірвалося життя в запеклих боях у  с.Осівці, як німецьким так радянським.
Архівні документи дають можливість згадати всіх загиблих радянських солдат поіменно:
 Із офіцерського складу 155 сд загинули:
1.Тонконог Петро Петрович
2. Федоров Микола Федорович
3.Коротєєв Микола Павлович
Про їх долю мова йшла у статті " Загублені могили" Таємниця 84.
4.Ковалевич (одноіменна стаття Таємниця 85)
Із офіцерського складу 374 гв всап
5.Зозуля Федір Іванович
І важкопоранений гвардії полковник Каширін М.Т.
У Журналі бойових дій 606 сп 317 сд серед загиблих згадується командир 2 сб капітан Клеванський Роман Ісаєвич, який був з Осівець перезахоронений в Бучачі.

У Журналі бойових дій 74 ск відзначино дії командира 2 батальйону 306 ап 155 сд Самсики Петра Олександровича, який загинув разом із усім складом своєї батареї, але не відступив ні на крок. Солдат був похований в с. Осівці і перезахоронений в м.Бучач.

А тепер в основному рядові (за невеликим винятком), які перепоховані у Бучачі в Братській могилі на горі Федір.

6.Абрамян Согамон Армитанович
7.Азаров Николай Федорович
8.Алборов Сумело Мойсеевич
9.Андрєєв Олександр Іаанович
10.Андріанов Дмитро Андрійович - сержант
11.Астанов Григорій Івпнович
12.Бабеков Ташмурат
13.Бабенко Євмен Власович
14.Бабич Павло Єфремович
15. Бабич Михайло Єфремович
16.Бакалов Іван Романович
17.Балан Макар Давидович
18. Бариккн Філіп Дем'янович
19.Басок Володимир Харитонович
20.Бєживець Олександр Костянтинович
21.Березюк Григорій Степанович
22. Біда Яків Якович
23.Більченко Федір Прокофійович
24.Бобровський Степан Влліч
25.Болебрух Іван Васильович
26. Болюх Прокопій Гаврилович
27. Бондаренко Федір Дмитрович - сержант
28. Боровик Прокіп Микитович
29.Бородін Олександр Павлович
30.Брищук Іван Миронович
31. Ващилин Дмитро Харитонович-мол.сержант
32. Віктор Олексій Омельяновия
33. Водинець Василій Ілларіонович
34. Вионніков Микола Іванович
35. Ганієв Улук
36. Георгієв Георгій Костянтинович
37. Глухов Андрій Петрович
38. Головченко Олексій Петрович
39. Голодяєв Василь Єфимович
40. Голуб Микола Михайлович
41. Горський Микола Григорович - мол.сержант
42. Гоша Яків Іванович
43. Грачев Володимир Кирилович
44. Гула Петро Васильвич
45. Гулевський Яків Андрійович
46. Гуменюк Афанасій Максимович
47. Давлашов Азинбек
48. Далиноха Михайло Антонович
49. Деброва Григорій Гаврилович
50. Демчишин Проквп Степанович
51. Дем'янчук Иартин Семенович
52. Деревчук Анатолій Андрійович
53. Дзиба Дмитро Євтухович
54. Доглов Олександр Гаврилович
55. Доценко Сергій Данилович
56. Закревський Іван Степанович

                                    Виділене слід читати " Ковалевич В.І"

58. Ковалевич Володимир Іванович -лейтенант
59. Казарян Липарит Манасович
60. Каплун Михайло Степанович
61. Карагодін Федір Ігнатович
62. Карак Костянтин Данилович
63. Каран Йосип Іванович
64. Катальніков Іван Якович- сержант
65. Качалуба Андрій Никифорович
66. Клеванський Роман Ісаєвич- капітан
67. Кобзев Ретро Борисович
68. Ковалев Володимир Іванович
69. Козлюк Корней Максимович
70. Коперчук Андрій Васильович
71. Корбут Михайло Семенович
72. Коротєєв Микола Павлович -лейтенант
72. Костерин Петро Дмитрович
73. Костерин Петро Дмитрович-сержант
74. Котов Дмитро Іванович
75. Крайней Олександр Федорович
76. Кравенко Микита Іванович
77. Кудряшов Іван Миколайович-старшина
78. Кузнецов Іван А.
79. Кузь Іван Якович
80. Кулешов Лука Маркович
81. Кульчицький Людвиг Альбінович
82. Курач Терентій Андрійович
83. Курбанов Азим
84. Лаповий Василій Архипович
85. Лозинський Віктор Іванович
86. Лозовський Костянтин Якович
87. Лукащук Григорій Трофимович
88. Лупенко Ізот Степанович
89. Лучинський Василій Якович
90. Лямпарський Борис Йосиповис
91. Мазур Іван Дем'янович
92. Масло Микола Іванович
93. Матвєєв Іоне Романович
94. Махиня Євген Максимович
95. Маценко Михайло Романович- лейтенант
96. Мелимука Мергій Михайлович
97. Мельник Василій Панталеймонович
98. Мельник Костянтин Лук'янович
99. Милинкевич Володимир Адольфович
100. Мотовиловець Михацдо Іванович
101. Муляр Прокопій Калістратович
102. Мурашко Микола Афанасович
103. Навроцький Олександр Євгенович
104. Недял Григорій Дмитрович
105. Недял Іван Федорович
106. Нестеренко  Івпн Терентійович- старшина
107. Нестерук Василь Никифорович
108. Ніколаєнко Іван Кирилович
109. Ніязов Мараджаб
110. Носок Олекмандр Васильович
111. Онопов Василь Васильвич
112. Остапенко Петро Іванович - мол. лейтенант
113. Осташев Олександр Антонович-сержант
114. Остренко Микола Павлович- мол.сержант
115. Павлюк Теодосій Костянтинович
116. Пашковський Цезар Варфоломійович
117. Пильчку Олексій Павлович-єфрейтор
118. Подворний М.Є.
119. Поліщук Василій Юрійович
120. Пономарєв Євсей Ананьєвич
121. Попирник Микола Якович
122. Прокопенко Павло Євтихійович
123. Прокопчук Володимир Філіппович
124. Пряничников Іван Павлович
125. Резніков Петро Максимович-мол.сержант
126. Розначенюк Семен Васильович
127. Римар Давид Трофимович
128. Рипаков Микола Васильович
129. Савинський  Денис Аксеньтійович
130. Самсика Петро Олександрович-ст.сержант
131. Сандула Володимир Артемович
132. Сем'янінов Дмитро Федорович
133. Сидоровський Мефодій Костянтинович
134. Смолеков Василь Олександрович
135. Соловьйов Костянтин Михайлович
136. Сорока Антон Іванович
137. Тетерін Михайло Семенович
138. Тіпікін Іван Олександрович
139. Ткачук Никифор Григорович
140. Тодорчик Євстафій Савович-сержант
141. Толстиков Михацло Андрійович
142. Тонконог Петро Петрович-сержант
143. Третьяков Костянтин Максимовичс - cержант
144. Тригобчик Андрій Петрович
145. Трощий Микола Захарович
146. Трунов Михайло Іліч- мол.сержант
147. Урода Михайло Воцехович
148. Утяганов Ізмаїл Салахурдинович
149. Федоренко Василій Павлович
150. Фатєєв  Єгор Іванович
151. Федорець Михайло Микитович
152. Хоменко Максим Григорович
153. Хриплий Павло Михайлович
154. Чагаров Петро Терентійович
155. Чаплинський Степан Андрійович
156. Ченаш Сигизмунд Людвігович
157. Шетов Хажкасим Ісмелович
158. Шитов Олександр Павлович- єфрейтор
159. Штокалюк Павло Васильович
160. Яворський Філіпп Мартинович
161. Якубович Василій Федорович
162. Яремчук Іван Матвійович
163. Ясний  Микола Петрович
164. Ящук Демид Полікарпович
165. Ясний Микола Петрович

М.Бучач Братська могила на горі Федір

166. Глотов  -   гвардії лейтинант. Його прізвище записано в  Журналі 374 всап із вказівкою, що він загинув у с.Осівці 16.04.

В списки загиблих він не внесений. Його прізвище також не значиться серед захоронених в Братській могилі в м. Бучач, не збереглися навіть ім'я та прізвище. Де захоронений не відомо, але лежать його кістки десь в с. Осівці.

Таємниця 85. Ковалевич Володимир Іванович

На правому березі р. Стрипи біля мосту одиноко бовваніє обеліск радянському лейтенанту, який загинув тут у бою 16 квітня 1944 року, наче зараз тому обеліску не затишно і трохи не по собі.

Обеліск на могилі Ковалевича В.І.

Напис:" Здесь 16 апреля 1944 г. в борьбе с немецко-фашистскими зазватчиками в борьбе за свободу нашей Родины погиб Ковалевич В.И., уроженец Казани" 

Зараз цей напис викликає багато питань і заперечень. В радянські часи сумніватися в істиності подібних заяв було недопустимо.

І фото в такому жахливому стані.

В радянські часи пам'ятник був більш доглянутий з огорожею та квітами біля підніжжя. А зараз так просто на краю лугу, де пасуться корови, незахищений і зраджений мінливою пропагандою.  СРСР також уже небіжчик... Отож, усе змінилося. Про пам'ятник міститься інформація у книзі Андрушків "Некрополі Тернопільщини"

Колись не дочекалася мама сина у Казані у домі на вулиці із дивною назвою Правобулочная (чи може Провулочная).

Марія Тимофіївна відвідала один раз його могилу сина в Осівцях, вірніше пам'ятний обеліск на його честь, бо останки лейтенанта були перезахоронені в Братській могилі в м. Бучач. Мати послухала пафосні виступи піонерів та дізналася про подвиг сина.
Ковалевич Володимир Іванович, командир взводу 45 мм гармат 786 стрілкового полку 155 стрілкової дивізії  першим прорвався під час форсування річки Стрипи на ворожі позиції, але це вартувало йому життя. Не смію сумнівати у подвизі Ковалевича В.І., але здійснений він був  точно не 16.04., коли він був вбитий, бо в цей день в результаті німецької контратаки радянські драпали із правого берега на лівий, де загинув і похований лейтенант.
Перше форсування Стрипи відбулося днем раніше 15.04.1944 р. Вищепреведений факт про обставини загибелі Ковалевича В.І. не підтверджений документально. Це усні перекази, можливо радянський міф.

Проте перед цим, 2 квітня,  лейтенанта представили до нагороди за те, що

Див. номер 9

він відзначився в бою за с. Кошлани Вінницькох області 12.04 1944 р. Здійснюючи командування взводом він підбив німецьку гармату та автомашину, захопив дві 37 мм гармати, повернув їх  в бік противника і відкрив по ньому вогонь. Цим він допоміг виконати бойове завдання батальйону.

Цей факт уже підтверджений у документах.

Наказ про нагородження вийшов після його загибелі.

Цікаво, що з часу свого призову у лютому 1942 року Ковалевич В.І. не отримав жодного поранення.
Отак. А міг би ще жити, якби не війна.

Таємниця 84. Загублені могили

Не лякайтеся осівчани, ви ходити по кістках, як не страшно це чути для християн та й будь-кого, бо в нашому краї прийнято, що небіжчик, не важливо свій чи москаль, (але ж людина) має бути достойно захоронений. Проте в час воєнних дій нема багато часу на церемонії. Закопали, поставили якусь деревину з написом, а вона з часом пропала. Мешканці, що повернулися з евакуації в своє село не завжди могли знати, де радянські поховали своїх.

В іменному списку втрат офіцерського складу 155 стрілкової дивізії з  17 по 27 квітня 1944 р. вказано, що 100 метрів на захід від теперешньої Греко-католицької церкви був захоронений 20-річний  лейтенант, москвич, командир взводу автоматчиків 786 стрілкового полку Коротєєв Микола Павлович.

Див номер 7

 Його останки на початку 1950-тих років перезахоронили в Бучацькій братській могилі. Зараз там знаходиться пам'ятна могила Українським Січовим стрільцям.

У 1943 р лейтенант був нагороджений Орденом Червоної Зірки.

16 квітня, в  день коли був важко поранений Каширін М.Т. загинув 23-річний Зозуля Федір Іванович родом з Ніжина.

 Куля наздогнала його в панському саду, де його і поховали. Проте  могила  лейтенанта Зозулі Ф.І. на місці колишнього  саду Ценських в  Осівцях не збереглася.

Див. номер 9

Слід читати" Зозуля"

Пам'ятаються з дитинства розповіді, що в післявоєнний час  в результаті якихось будівельних робіт були  знайдені останки солдата на пагорбі  саме там, де раніше був панський сад. Біля небіжчика не було виявлено опізнавальних знаків.  Можливо це і були останки Зозулі Ф.І., бо його ім'я не вказується в списку захоронених в Бучачі.
Ще одна цікава річ Ковалевич не одинико лежав у могилі під обеліском біля мосту. Разом з ним (або поряд) був похований Федоров Микола Федорович - лейтенант, командир мінометного взводу 786 сп. 19-річний чуваш.

Див. номер 4

В шкільні роки Ковалевичем нам всі вуха прожужали, а про Федорова М Ф. ні слова. Він також не числиться серед захоронених в Бучацькій братській могилі.
 Із первинного поховання з Осівець перезахоронили в Бучачі останки Тонконога Петра Петровича-сержанта, командира взводу 786 сп із Полтавської області. Його в час загибелі поховали на сільському кладовищі, тому збереглася могила і пам'ять про солдата.

Див. номер 11

Списки перезахоронених воїнів у Братській могилі в м. Бучач.

Див. номер 1286

У Журналі бойових дій 606 сп 317 сд серед загиблих згадується командир 2 сб капітан Клеванський Роман Ісаєвич, який був з Осівець перезахоронений в Бучачі.

Нагороджено посмертно

У Журналі бойових дій 74 ск відзначино дії командира 2 батальйону 306 ап 155 сд Самсики Петра Олександровича, який загинув разом із усім складом своєї батареї, але не відступив ні на крок. Солдат був похований в с. Осівці і перезахоронений в м.Бучач.

2 рядок

Нагороджено Самсику  П.А посмертно.

Братська могила в Бучачі формувалася в 1952-1953 рр., в неї звозили останки радянських солдат на перезаховання з усіх сіл Бучацького району.

Звичайно майже за 10 років загубилося не одне захоронення.
Наприклад, у Журналі 374 всап вказується, що у с.Осівці 16.04 загинув Глотов-гвардії лейтенант. В списки загиблих він не внесений. Його прізвище також не значиться серед захоронених в Братській могилі в м. Бучач. Де покоїться загиблий невідомо.
     В результаті із тих, про кого йшла мова, троє не мають могили Федоров М.Ф, Зозуля Ф.І та Глотов. Насправді, це далеко не всі. За вулицею Гора в полі є ще й ціле кладовище німецьких солдат, але про нього пам'ятають лише старожили, бо ніщо уже не нагадує на цьому місці про захоронення. Аналогічно з австрійськими вояками І світової війни. А Осівці з давніх давен були значним стратегічним пунктом. Ні одна серйозна війне не проходила мимо села. Якщо брати із глибини віків, то скільки забутих безіменних воїнів лежить в осівецькій землі?

Таємниця 83. Гвардії полковник Каширін Михайло Тимофійович

Осівці відіграли фатальну роль в біографії Каширіна Михайла Тимофійовича.  Гвардії полковник 374 гвардійського важкого самохідного артилерійського полку був важко поранений 16 квітня 1944 р. під час бою. Така дивна і незрозуміла річ лейтинанта Ковалевича В.І. радянська ідеологія увіковічнила, а про полковника забула. Як так могло статися? Уславлена соціалістична рівність? Хто вчинив подвиг, той герой незалежно від звання і рангу? Можливо. А, насправді, з людським життям Сатрап із Москви  не рахувався ніколи. Незамінних людей нема. Яка різниця полковник чи лейтинант?  Стільки народу згинуло у війні, що всіх, як не старалась радянська статистика та героїка, вшанувати було неможливо. Так сталося з  Каширіним М.Т. гвардії полковником 374 гвардійського важкого самохідного артилерійського полку, який із своїм полком прибув в Осівці 15 квітня на допомогу 155 стрілецькій дивізії.

 Командиром полку він був призначений 12 липня 1943 р. Народився Каширін М.Т. у Північно-Кавказькому краї в м. Новоросіцску 28 липня 1907 р. Військову службу розпочав у 1929 р. Військовий був  нагороджений Орденом Червоного прапора 8 липня 1943 р., Орденом Александра Невського 5 грудня 1943 р. та Орденом Великої Вітчизняної війни 29 квітня уже посмертно, хоча наказ про це був виданий ще 13 березня.

 16 квітня важко пораненого командира вивезли з поля бою на самохідній установці. На наступний день полк продовжив свій шлях у напрямку на Теребовлю. В дорозі 17 квітня важкопоранений полковник помер. Його поховали 18 квітня у с. Ласківці в помісті колишнього польського власника села шляхтича Івана Громіцького. Доречі, велике спасибі учням місцевої школи та вчителям Кулик М.М. і Предко Г.М. за презентацію про пам'ятки села. Дуже пригодилася, бо, як це часто буває, в писемних джерелах прізвище власника помістя було перекручено, як і назву села - в іншому джерелі.

В Журналі спогадів учасників бойових дій 374 гвардійського важкого самохідного артилерійського полку прізвище читається явно не " Громницький".

А в списку втрат 374 гв тсап не виразно записано назву села. Це привело до того на сайті pamyat-naroda.ru. вказано "с. Засковцы" як місце захоронення полковника.

 Чи могла б дружина полковника Ніна Георгіївна, користуючись цими даними відвідати могилу свого чоловіка?

В іншому документі вказано, що він не перезахоронений в Братській могилі м. Буданів, як більшість  радянських солдат, що загинули в боях на території Теребовлянського району.

Братська могила в с. Буданів.

В Ласківцях пам'ятника Каширіну М.Т. не встановлено. В селі, правда, є Меморіальний комплекс радянським воїнам, але він присвячений односельчанам.

Цікаво, де зараз знаходяться останки гвардії підполковника Каширіна М.Т.?