Таємниця 39. Королівська грамота для Януша Зарванички 1442 р.

Таємниця тридцять дев'ята. Зарваницькі-перші відомі власники села Осівці.

Зарваницькі - древня шляхетська родина, згадки про яку зустрічаємо у документах 40 рр. 15 ст. відносно с. Осівці та інших сіл Східної Галичини в "Актах земських та гродських"1440 р., "Зборі документів малопольських "та "Каталозі пергаментних документів".
Прізвище походить від села Зарваниця, яке знаходиться на відстані 14 км від с.Осівець. У документах Януш виступає патроном села Зарваниця у 1436-1447 рр. Оскільки село було його дідівщиною і основним маєтком, звідси і назва роду. В Актах гродських і земських згадуються також Симон (у 1464 р.,1465 р.) Яків (у 1456-1465 рр.) Іван (у 1445 р.) та Анна (у 1470 р.), Зарваницькі. Відомо, що  Анна була родом із с. Золотники, які на той час знаходилися у власності Петріуса Золотницького. У яких родинних відносинах вони були між собою можемо тільки здогадуватися.
Інформація про Януша Зарваничку в Осівцях зустрічається в Актах гродських і земських датована 30 травня 1440 р. У цих актових книгах зібрано документи 15-18 ст., які вписані або засвідчені різними судами: земськими, гродськими, підкоморськими, сотенними, полковими, генеральним військовим судом, магістратами і ратушами України з метою надання їм юридичної сили.

  Нас цікавить документ 772. Його зміст такий: "Зарваничка і Станіслав.  У відповідності до рішення міністерського суду стягнення, яке має заплатити Масхка з Осівець прокуратору Станіславу, залишається таким же і штраф у сумі 3 марки виконавцеві і 3 марки - суду".
Позивачами виступають Зарваничка і прокуратор Станіслав, який і в інших документах стосовно Осівець не раз згадується на цій посаді. Прокуратор - це управляючий майном, довірена особа пана. Він вів справи у селі від імені дідича (власника), керував сільськогосподарськими та іншими роботами. Хто такий Масхка (можливо Мошко)? Швидше всього орендатор. Все вказує на те, що Зарваничка в цей час володів селом де-факто.
Юридичне право власності на село Януш Зарваничка отримав на основі Королівської дарчої грамоти від короля Владислава Варненчика  24 квітня 1442 р. Вона виявлена у "Зборі документів малопольських". Відповідно до її змісту король надає Янушу Зарваничці  у володіння с. Осівці з правом облаштування тут своєї резиденції.

Із розглянутих матеріалів ясно, що на той час було два види надання маєтностей (за аналогією із староствами). Негродове володіння - королівський маєток, що знаходився в користуванні (оренда, застава), при цьому функції держателя обмежуючись лише управлінням власне королівським маєтком. Гродове - королівські маєтки,  що знаходиться під  управлінням шляхтича та  призначалися для власне його утримання.                            Судячи по змісту грамоти, наданої Янушу Зарвничці, село він отримав як гродове? володіння для утримання  родини, оскільки в документі міститься дозвіл на заснування в с.Осівці його резиденції. Можливо саме Зараничка заклав в Осівцях оборонний замок на г. Бручевиці після отримання королівської грамоти на володіння селом.
   Ще дві згадки, уже про Якова Зарваницького знаходимо у Каталозі пергаментних документів.

Можливо саме таким шляхом, як описано в документі 256, і село Осівці перейшло від Зарваницьких до Бучацьких.
 Незабаром родина Зарваницьких згасла, оскільки в пізнішому часі ніде про неї не знаходимо згадок, навіть невідомо до якого гербу належали ці Заранички. Так завершився не один шляхетський рід, оскільки шляхтичі -це представники військового стану населення і масово гинули у війнах.
Документи свідчать, що Зарваницькі володіли селами Росоховатець, Суснівка,Сарни,Зарваниця,Осівці...