Таємниця 34. Сліди етнічних міграцій, відбиті в мікротопонімах с. Осівці.

Таємниця  тридцять четверта.
Сліди етнічних міграцій, відбиті в мікротопонімах с. Осівці.

Географічна лексика с. Осівці формувалася під впливом багатьох етносів та народів.
До словотвору, пов’язаного із географічними об’єктами села, долучилися сармати, скіфи, фракійсько-іллірійські племена, готи, поляки. В деяких назвах прослідковуються німецька термінологія, запозичена через посередництво поляків.
Наприклад,
дослідження свідчать, що  до творення назви Стрипа причетні  скіфи та можливо їх попередники представники індоєвропейського етносу- трипільці. Ярослав Пастернак, спираючись на свідчення Вітольда Ценського, у статті "Бучаччина в серпанку тисячоліть" пише про трипільські поселення, які замешкували Переволоку у 4-3 тис. до н.е. Археологічні знахідки свідчать, що на рубежі ер береги   Стрипи заселили дако-фракійські племена (гети), а, отже, вони також  редагували назву річки.
На звучання гідроніма вплинули і стародавні  готи, які прийшли сюди в пізнішому часі. За твердженням деяких вчених у назві річки відбито латвійське звучання.
Проте Стрипа протікає значною територією, тому топонім не можна назвати власне надбанням осівчан.
Якщо говорити  про  осівецькі мікроніми, то у їх звучанні часто прослідковується
німецьке (готське) походження. Зокрема у таких  географічних назвах як Ринва ( rinnen – текти), Гупало  ( haufen - купа, натовп), Лимареве (remen– ремінь), Бручевиця (bruch-каменоломня).
Назва Ванацка пішла від ланац - міра землі. Це слово потрапило в українську мову через посередництво польської та чеської мов  і запозичено із середньоверхньонімецького діалекту.
 Багатовікова присутність поляків на теренах Східної Галичини також не могла не залишити слідів у географічній лексиці краю. Польські корені відображені у мікротопонімах Кемпа( kepa-купка, kepina-острівець), Курини-пил.
Процес творення мікротопонімів дуже рухливий,  часом швидкозмінний та безперервний.
У новітній час  завдяки науково-технічному прогресу на формування місцевих мікротопонімів  впливають мови народів, які ніколи не перебували на нашій території. Зокрема, латиноамереканський номен Фазенда потрапив у вжиток мешканців села та став найменуванням малого географічного об’єкта завдяки повальниму захопленню латиноамериканськими серіалами.

Таблиця
Етнічні корені мікротопонімів с. Осівці
Індоєвропейського походження
Слов’янського-35
Українського-30
Польського-5
Іллірійсько-фракійського-1
Готсько-німецького-4
Сарматського-1
Латвійського-1
Скіфсько-сарматського-2
Латиноамериканського-1
Етимологія розглянутих географічних назв свідчить про  давність поселення, яке було замешкане не пізніше перших століть нашої ери (враховуючи археологічні дані). Участь інших народів у топонімічній творчості вказує на відкритість слов’янського простору до взаємозв’язків з іншими етносами. Мікротопоніми села Осівці сягають індоєвропейських коренів.
Проте, закономірно, в основній більшості переважають назви  слов’янського походження (Границя, Кінець, Вільшина та ін.).  На це вказують слова, від яких утворилися ці  мікротопоніми методом калькування. Апелятив  "границя" має південнослов'янське походження, "гора"- давньоіндійське.
"вільшина" - македонське, "кінець", "круча" (звідси Кручевиця, тепер Бручевиця)- давньослов'янське.
Цікаво, що ті форми мікротопонімів, які сприймаються зараз як власне українські є насправді давнім запозиченням. Наприклад, всім зрозумілий топонім Коло школи. Слово "школа" грецького походження. Інший мікронім Коло амбулаторії-та сама історія. Нічого, що стародавніх греків в Осівцях не було, вони справили великий вплив не тільки на історію України, але й всього світу.
Українська мова, тому така милозвучна та багата, що формувалася на перехресті шляхів міграції багатьох етносів та контактів багатьох культур.
Але, якщо не копати до Адама і Єви))), то можна сказати так: більшість мікронімів села є легкозрозумілими, тому їх можна класифікувати як власне українські.