Таємниця 56
Роль Анелі Ценської в Колі Сільських Господинь

З перших рядків статті виражаю вдячність Анатолію Бойківу за надісланий матеріал. 

Це вирізка із журналу Wschód  życie miast i wsi województw południowo-wschodnich - 1939 - № 10  ст 6.

У ній фігурує Анеля Ценська і згадуються Осівці.

Журнал  «Життя міст і сіл південно-східних провінцій» виходив у Львові  і охоплював Львівське, Тернопільське та Станіславське воєводства.
У другій декаді існування ІІ Польської Республіки журнал видавався протягом чотирьох років з 1936 по 1939 рік.

У статті мене зацікавила роль Анелі Ценської у роботі Кола Сільських Домогосподарок.
Коло Сільських Домогосподарок - добровільна, самоврядна і незалежна соціально-професійна жіноча організація, що діяла  переважно в сільській місцевості. І зараз сільські жінки сучасної Польщі продовжують працювати в межах цього об'єднання. Ї
Діяльність КСД  здійснювалася по п'яти напрямках:
1. допомога сільським сім'ям у підвищені освіти дітей та молоді;
2. організація відпочинку;
3. охорона здоров'я та соціального захисту сільських сімей;
4. розвиток жіночого підприємництва, та раціоналізація сільського господарства;
5. збільшенні участі сільських жителів у сфері культури та збиранні фольклору.
Перший Гурток сільських господинь   був заснований в 1877 році в селі Яніславіце соціалісткою Філіпіною Плясковіцькою.

 Філіпіна Płaskowicka походила із збіднілої шляхетської сім'ї.  Вже в 15-річному віці вона почала працювати домашнім вчителем. Як педагог  володіла глибокими  знаннями, ефективними методами навчання дітей та відзначалася   відданістю своїй роботі.
У 1876 році Філіпіна здала іспити для вчителів у Варшаві і вже у 1877 році  в  селі Яніславіце поблизу Скерневіце, створила школу для місцевих дітей з нуля. Вона бороласяся з величезними труднощами, нестачею грошей і небажанням місцевої влади займатися розвитком освіти селян.
Філіпіна також дбала про покращення медичного обслуговування в селі і  привозила лікарів до хворих селян, навчала жінок. Дівчина, захоплена соціалістичними ідеями, займалася підпільною діяльністю. В серпні 1878 року її заарештували разом з групою однодумців і відправляються в X павільйон Варшавської Цитаделі. Навіть у тюрмі Філіпіна не полишає активної діяльності і приєднується до газети "Голос в'язня".  Тут її здоров'я значно погіршується. Дворічне розслідування закінчилося  п'ятирічним засланням до Сибіру. Перед відправленням по етапу у  в'язничній каплиці Філіпіна одружулася з Міхалом Даниловичем і разом з ним у травні 1880 року вирушила в далеку подорож на схід, з якої не повернулася. Вона померла на одній з поштових станцій біля Красноярська, де була похована на місцевому цвинтарі 3 січня 1881 року. Ідея КСГ стала популярною  навіть серед польсткої шляхти противників соціалізму.
Анеля Ценська стала Філіпіною Плясковіцкою в маштабі місцевої  гміни, хоча соціалістів терпіти не могла.
Як повідомляє газета, Анеля очолювала гурток Коло Сільських Господинь. Зокрема, у Старих Петликівцях було проведено з'їзд Господинь, на який прибули жінки також з Озерян, Осівець і Бобулинець.
Господині Кола займалися благодійною діяльністю. У замітці повідомляєттся, що вони приготували 300 подарунків для дітей з бідних сімей.
Також відомо, що Анеля надавала медичну допомогу селянам, у важких випадках запрошувала з Бучача лікаря Гамерського В.
У Старих Петликівцях, що були центром КСГ, Анеля Ценська заснувала молочарню, яка, правда, конкурувала з українським Маслосоюзом. Союз руських молочарських спілок заснований з 1904 року діяв при філії Просвіти. Експорт масла у 1935 р. досяг 423 т. Обороти організації у 1938 р. — 12,1 млн злотих.
Практично кожне українське господарство було членом Маслосоюзу, бо решта 40% були неукраїнськими.

Звичайно, влада протегувала польським молочарням, а для Маслосоюзу створювала всякі перешкоди. У Старих Петликівцях проживав більший відсоток поляків, та й село було маштабнішим, тому молочарню Анеля заснувала тут.  В Осівцях  же процвітала молочарня Маслосоюзу. Пані у своєму осівецькому фільварку не гребувала подоїти  корови разом з доярками на власній фермі з метою контролю за якістю роботи працівниць.

В КСГ матерів навчали як займатися освітою дітей. В с.Осівці діяла сільська однокласова школа, але доньки Ценських навчалися вдома. В основному з ними займалася Анеля, часом для дівчат наймали репетиторів з математики, з гри на фортепіано і т.п. При дворі працювала гувернантка німка Христина. Єва згадує, що мама була найкращим репетитором.
Для дітей з шляхетних родин господині Коло організовували різноманітні розваги: пікніки, походи в гори, зимою катання на лижах, санках, коньках, запливи на каяках літом, здійснювали постановки дитячих спектаклей. Тобто, Анеля активно впроваджувала у практику всі положення КСГ. Так, що життя польської пані з Осівецького палацу не було суцільним балом. Вона жила в  активному ритмі сільської господині.
Крім того, КСГ у 1939 р. було зібрало кошти на будівництво громадської бані в Старих Петликівцях, вхід до якої мав коштував 5 грошей.
Якби знала Анеля, що на території  маєтку її сім'ї  в радянські часи також буде побудовано сільську баню колгоспу імені М.Горького...
Іронія долі.