Таємниця 61. Хто здійснював командування австрійськими військами в Осівцях під час І світової війни.
( Матеріали люб'язно надав Анатолій Бойків)
Через Осівці проходила лінія Східного фронту.
В Осівцях і північніших селах тримала оборону проти російських військ 39 гонведська піхотна дивізія 7 армії.
Командування 7 армією здійснював Karl von Pflanzer-Baltin 1855-1925 рр.

У 1907 року він отримав звання Фельдмаршал-лейтенанта, а 1914 році повинен був вийти на пенсію, але з початком Першої світової війни його відставку відклали. Йому було доручено керівництво позиціями  Дністровської групи  армій і присвоєно 3 жовтня 1914 року звання генерала кавалерії. Пфальцер зумів зупинити просування російської армії у Буковині на Східному фронті і військ генерала Брусилова. У лютневому наступі 1915 р. він спритним маневром ухилилися від оперативного оточення Дністровської групи Російською 8-ю армією. Під час Карпатської битви Пфальцер підтримував 3-ю армію сильними обстрілами своєї армійської групи, проте прибуття російських резервів знищило ці успіхи.  Російська 9-я армія зуміла відновити стару Дністерську лінію фронту.
 У жовтні і листопаді 1915 р. Війська Пфланцера змогли знову успішно протистояти контратакам росіян.

Саме в цей час він побував в Осівцях гостем у графа Александра Потоцького.

Карл фон Пфланцер-Балтін входить в палац Александра Потоцького в Осівцях.

У Брусильському наступі 1916 р йому довелося зазнати невдачі. 7-я армія  відступила з великими втратами, а росіяни знову взяли східну Буковину з Чернівцями. Німецькі та австро-угорські війська після кількох важких  битв знову стабілізували Східний фронт у липні 1916 р. Чутки, що  німецькі війська  зазнали більших втрат, ніж австро-угорські, призвели до суперечок в обох армійських командуваннях. Через це  Пфланцер подав у відставку в листопаді 1916 року «добровільно за станом здоров'я».

Вже в березні 1917р. він відновлений імператором Карлом І, а згодом 13 липня 1918 р.став головнокомандуючим групою армій в Албанії.

Після війни військовик вийшов на пенсію 1 грудня 1918 року і помер 8 квітня 1925 року у Відні. 

39 гонведською піхотною дивізією, що воювала в Осівцях керував від початку війни до вересня 1915р. в Осівцях Лівно. Далі він командував уже не дивізією, а корпусом, який був названий його іменем (сам корпус займав ділянку фронту біля Дністра)

Вояки прощаються з Лівно в Осівцях

6 австрійський корпус у складі 39 ГПД та 12 ПД на 1.05.1915р. входив до 11 армії. А з 15.10.1915р. -до  7 армії (лінія фронту Гайворонка-Бобулинці)

Emmerich Hadfy von Livno - з 1914 по вересень 1915 - командир 39 ГПД

з вересня 1915 командир корпусу Гадфі(6 КД і 30 ПД)у складі 7 армії біля Дністра(Заліщики,Чернелиця)

Емеріх Гатфі фон Лівно з графом з Александром Потоцьким в Осівцях.

На час коли відбулася зустріч в Осівцях Лівно з графом Александром Потоцьким, він вже керував не дивізією, а корпусом, який був названий його іменем. Його корпус займав ділянку фронту біля Дністра.

Лівно і граф Потоцький перед Осівецьким палацом

Dani von Gyarmata und Magyarcseke, Blasius  - був командиром 39 ГПД - після Гадфі - з вересня 1915 року.

Дані фон Гуармата Магуарсцеке  Бласіус(1864-1944)- один з генералів армії Австрії та Угорщини у І світовій війні.Він служив командиром 39 гонведської дивізії на Східному фронті в 1915 р. та в  кампанії проти  Румунії при званні генерал-майор.
З графом А. Потоцьким ці військові, очевидно, вирішували питання продовольчого забезпечення свого війська.