Таємниця 59. Бій в Осівцях.

15- 17 квітня 1944 - в селі  відбулись жорстокі бої  ІІ світової війни.

Для мене це фото цікаве тим, що за розгромленими німецькими "тиграми" вдалені  справа видніється  палац Ценських, далі в центрі- костел, зліва - ферма та інші господарські споруди панського фільварку. 

Після найжорстокіших боїв палац все-таки вистояв на відміну від приземкуватих дерев'яно-солом'яних селянських хат. У ньому в цей час була облаштована римо-католицька каплиця, а пізніше сільська школа. Радянська влада розгромила те, з чим не справилася війна: з часом палац розібрали для будівництва колгоспної ферми та люди також використовували матеріали з палацу,  щоб зліпити собі якийсь прихисток на перший час, бо після жорстокої січі  село було зрівняно з землею.

По ракурсу фото видно, що "Тигр" розбитий зі сторони вулиці Гора.

Під час наступу радянських першим водний бар'єр - річку Стрипу, подолав та увірвався у село радянський лейтенант Ковалевич Володимир Іванович 1913 р.н. родом із Казані. Він загинув під час битви. До цього часу над Стрипою худо-бідно зберігається скромний обеліск з його портретом і п'ятикутною зіркою. В радянські часи за ним доглядали. А зараз так підтримують трохи. Часи змінилися: Ковалевич уже не герой, а окупант. Але все-таки це історія. І слів із пісні не викинеш: що було, то було. Людина загинула на війні. Правда, познущалися над фото Ковалевича місцеві  ненависники москалів: хоча б так, за все добре(

Є в Осівцях і німецькі могили, але про них не дбали, бо ж загарбники. Проте старі люди ще пам'ятають, де знаходяться ці захоронення.

На час військової операції населення села  евакуйовали до с. Сапова. Після повернення із евакуації осівчанам прийшлося вкотре взятися за відбудову домівок. Перед цим, у 1942 р.,село повністю згоріло. Не встигли зліпити таке-сяке житло, як знову від нього сліду не залишилося.

Проте після війни село забудували більш добротними кам'яницями вкритими черепицею. Осівці в післявоєнний час відрізнялися від інших сіл відсутністю старих хат, бо були знищені під час військових дій. А в 70 рр. 20 ст. завдяки державному кредиту на будівництво  (по цьому кредиту сплачували 3 крб. в місяць. Вважалося, що багато))) масово почалося зведення чвураків.

Про війну в цей час нагадували тільки стіни сільської церкви щедро вкриті вибоїнами від куль і колючий дріт, що валявся під дзвіницею, а також хлопчачі ігри "паль-паль"))

Після війни багато дітей загинули від забавок з боєприпасами. Бувало, що під час оранки трактори в полі підривалися на забутих мінах.

Остання жертва ІІ світової війни в Осівцях загинула уже в часи незалежної України. Снаряд часів війни обірвав життя 20-річного хлопця.

В радянські часи ходив крамольний жарт, що у кожного западенця на горищі захована дубельтівка. Жарт-жартом, сміялися і ніхто не вбачав у цих словах правди. Із падінням СРСР дехто згадав про старі сховки і там зберігалася зброя набагато грізніша, ніж дубельтівки. На щастя, вона була уже не діючою і цікавила тільки охочих до раритету.