Між СРСР та Польщею в 1944 році було укладено договір про обмін населенням: українці із польського Закерзоння повинні були переселитися в УРСР, а поляки із Східної Галичини, що тепер на міжнародному рівні була визнана територією СРСР - до ПНР.
Операція по обміну населенням проходила з перервами до 1951 року, коли остаточно була визначена лінія розмежування між СРСР та Польщею.
Хвиля переселення до Осівець докотилася в 1947 році. В цей час в Польщі паралельно проводилася операція "Вісла"- переселення українців із східних районів Польщі у її північні та західні області, отримані від Німеччини.
Співвідношення заселених з Польщі в с Осівці і виселених з нього поляків неаквівалентне: виселили 100 сімей поляків, а заселилилося лише дві сім'ї українців з Лемківщини.
Це може пояснюватися одночасністю обміну на селення з операцією Вісла, а також тим, що через Осівці проходила лінія фронту і будинків придатних для життя було мало. Українці Закерзоння, обізнані з політикою радянського уряду щодо українців та голодомором 1933 року охочіше погоджувалися на переселення в інші райони Польщі, ніж в радянський рай.
За даними Бучацького державного архіву в с. Осівці заселилася сім'я Воробій Володимира із села Піримсків Сапіцького повіту. Новоприбулі отримали будинок і господарські споруди виселеної польки Биковської, а також 2 гектари орної землі.
Друга сім'я переселенця Мельничука Івана Григоровича прибула в Осівці із села Перемислів Грубишівського повіту і поселилася на колишньому обійсті Гурської Парасковії Федорівни. Її будинок 1937 року зведення оцінювався на суму 3003 крб.
При чому сім'я Мельничука І.Г. у Польші залишила нерухомого майна на 6200 крб.
Із Осівець були виселені польські сім'ї Биковських, Гурських, Крижанівських, Мулярчуків, Жеромських, Гевків, Осядачів, Петровських, Леськових, Лесьних, Опадчуків, Худобських, Адамів, Гнатівих, Козир, Мазеїв, Фурманів, Баранів, Бодакевичів, Шпаків, Туркевичів, Гранки, Козловських, Райтерів, Рибіцьких, Красуцьких та Палюхів.
При виселені складався список залишеного нерухомого майна.
Населення села в національному відношенні стало однорідним, польсько-українське протистояння в селі припинилося.
Сталін вирішив проблему швидко і жорстко.
Операція по обміну населенням проходила з перервами до 1951 року, коли остаточно була визначена лінія розмежування між СРСР та Польщею.
Хвиля переселення до Осівець докотилася в 1947 році. В цей час в Польщі паралельно проводилася операція "Вісла"- переселення українців із східних районів Польщі у її північні та західні області, отримані від Німеччини.
Співвідношення заселених з Польщі в с Осівці і виселених з нього поляків неаквівалентне: виселили 100 сімей поляків, а заселилилося лише дві сім'ї українців з Лемківщини.
Це може пояснюватися одночасністю обміну на селення з операцією Вісла, а також тим, що через Осівці проходила лінія фронту і будинків придатних для життя було мало. Українці Закерзоння, обізнані з політикою радянського уряду щодо українців та голодомором 1933 року охочіше погоджувалися на переселення в інші райони Польщі, ніж в радянський рай.
За даними Бучацького державного архіву в с. Осівці заселилася сім'я Воробій Володимира із села Піримсків Сапіцького повіту. Новоприбулі отримали будинок і господарські споруди виселеної польки Биковської, а також 2 гектари орної землі.
При чому сім'я Мельничука І.Г. у Польші залишила нерухомого майна на 6200 крб.
Документи із Бучацького архіву.
Ні одна, ні друга родина переселенців в селі не прижилася. Зараз в Осівцях такі прізвища не зустрічаються.
Із Осівець були виселені польські сім'ї Биковських, Гурських, Крижанівських, Мулярчуків, Жеромських, Гевків, Осядачів, Петровських, Леськових, Лесьних, Опадчуків, Худобських, Адамів, Гнатівих, Козир, Мазеїв, Фурманів, Баранів, Бодакевичів, Шпаків, Туркевичів, Гранки, Козловських, Райтерів, Рибіцьких, Красуцьких та Палюхів.
При виселені складався список залишеного нерухомого майна.
Сталін вирішив проблему швидко і жорстко.
Немає коментарів:
Дописати коментар