Зараз вона зберігається в Гданську а родині Анни Аншпергер з дому Стравинської. Це книга молитв 1839 року видання. Молитовник зберегла стара служниця Стравінських, яка працювала у їхніх маєтках у Водниках. Жінка передала молитовну книгу Стравинським. Проте книжка знов загубилася і була знайдена серед непотрібних господарських записів.
Книга молитв передавалася із покоління в покоління і переходила від однієї сім'ї до іншої, що були об'єднані родинними зв'язками. Спочатку її отримала в подарунок Ванда Цивінська у 1843 р., коли їй виповнилося 10 років від своєї бабусі Софії Городиської із роду Червінських.
Ванда передала цю книгу своїй дочці Марії, а та в свою чергу подарувала родинну реліквію дочці Ванді. Ванда постриглася в монашки під іменем Томеї, а книгу перед вступом в монастир передала Олені Цивінській-сестрі їх матері.
Олена Цивінська вийшла заміж за Олександра Потоцького. Свої маєтки в Осівцях вона заповіла Вітольду Ценському - своєму племінникові. Разом із ними йому перейшла ця релігійна книга. До одруження Вітольд жив у маєтку у Водниках. Книга там і залишилася. З приходом більшовиків маєток Стравинських під час Другої світової війни був розграбований і знищений. У 90 р. ХХ ст. Стравинські- онуки Едварда і Ольги відвідали Водники і віднайшли деякі реліквії свого дому, а серед них молитовник, якому майже два століття. Ця книга-спадок Єви через батька від Потоцьких, Цивінських, Городиських і Червінських.
Єва звертає увагу на те, які цінності прививалися тодішнім дітям посередництвом таких книг: слухняність і працьовитість.
Польські сім'ї початку ХХ ст. були дуже релігійними, дівчатка навчалися при монастирях. З того часу багато змінилося.
Натрапив на Ваш блоґ,
ВідповістиВидалитишановна Пані, біг'ме,
випадково...
Гортав Googl'a, шукаючи
етимолоґію гідроніма Стрипа.
Прочитав, проте, із задоволенням,
всі Ваші "Таємниці...".
Невимовно вдячний за хвильки
захоплення та туги-жалю, бо без них
хіба можлива Наша Історія?..
Дякую.
Вклоняюся Вам за подвижницький труд.
З глибокою пошаною,
Яр Ослав (зі Золотник)