пʼятниця, 23 серпня 2019 р.

Таємниця 78. Пам'ятка XIX ст. з Осівець.

Зараз вона зберігається в Гданську а родині Анни Аншпергер з дому Стравинської. Це книга молитв 1839 року видання. Молитовник зберегла  стара служниця Стравінських, яка працювала у їхніх маєтках у Водниках. Жінка передала молитовну книгу Стравинським. Проте книжка знов загубилася і була знайдена серед  непотрібних господарських записів.


Книга молитв передавалася із покоління в покоління і переходила від однієї сім'ї до іншої, що були об'єднані родинними зв'язками. Спочатку її отримала в подарунок Ванда Цивінська у 1843 р., коли їй виповнилося 10 років від своєї бабусі Софії Городиської із роду Червінських.
Ванда передала цю книгу своїй дочці Марії, а та в свою чергу подарувала родинну реліквію дочці Ванді. Ванда постриглася в монашки під іменем Томеї, а книгу перед вступом в монастир передала Олені Цивінській-сестрі їх матері. 
Олена Цивінська вийшла заміж за Олександра Потоцького. Свої маєтки в Осівцях вона заповіла Вітольду Ценському - своєму племінникові. Разом із ними йому перейшла ця релігійна книга. До одруження Вітольд жив у маєтку у Водниках. Книга там і залишилася. З приходом більшовиків маєток Стравинських під час Другої світової війни був  розграбований і знищений. У 90 р. ХХ ст. Стравинські- онуки Едварда і Ольги відвідали Водники і віднайшли деякі реліквії свого дому, а серед них молитовник, якому майже два століття. Ця книга-спадок Єви через батька від Потоцьких, Цивінських, Городиських і Червінських.
Єва звертає увагу на те, які цінності прививалися тодішнім дітям посередництвом таких книг: слухняність і працьовитість.
Польські сім'ї початку ХХ ст. були дуже релігійними, дівчатка навчалися при монастирях. З того часу багато змінилося.



1 коментар:

  1. Натрапив на Ваш блоґ,
    шановна Пані, біг'ме,
    випадково...
    Гортав Googl'a, шукаючи
    етимолоґію гідроніма Стрипа.
    Прочитав, проте, із задоволенням,
    всі Ваші "Таємниці...".
    Невимовно вдячний за хвильки
    захоплення та туги-жалю, бо без них
    хіба можлива Наша Історія?..
    Дякую.
    Вклоняюся Вам за подвижницький труд.
    З глибокою пошаною,
    Яр Ослав (зі Золотник)

    ВідповістиВидалити