Села часто переходили від одного власника до іншого в результаті застави. Якщо позика не була виплачена вчасно, тоді село залишалося у приватній власності позикодавця, як дідівщина, яку можна передавати у спадок і виходило із переліку королівських земель (королівщини, королівського домену), якими розпоряжався король. Він передавав землі королівщини на свій розсуд шляхтичам пожиттєво у користування.
Королівщина була гродською та негродською. Гродські землі староста отримував в користування та управління. В його функції вхолило також ведення судочинства.
Негродські землі король надавав довіреним особам лише у володіння.
Осівці були були негродською королівщиною станом на 1440 рр. оскільки у виявленій грамоті, згідно з якою Януш Зарваничка отримує 200 грн. на облаштування села Осівці не вказано про наділення його повноваженнями старости з судовими функціями. Невдовзі Осівці перейшли у власність Бучацьких. Про це знайдено повідомлення 1465? року. В Актах Земських і гродських іде мова про судові тяжби між Янушем Зарваницькою і панами Бучацькими. Вірогідно в результаті невикупленої застави Осівці стали дідівщиною (спадковою приватною власністю) Бучацьких. Проте вони у 1469 році передають Осівці у розпорядження Сейму, тобто Осівці знову стають королівщиної і польський король віддає їх у користування Яблоновському Якубу.
Яблоновський Я. під час люстрації королівських земель в 1469 р. отримав на облаштування села Осівці і Могильниці 130 гривен і 250 грн.на Яблунів.
Станом на 1576 р. Могильниця залишається власністю Яблоновських, а Осівці уже за ними не значаться. Ці дані прослідковані по праці "Zrodla dijowi".
Відомо, що ще у 1556 році землями Якуба Яблоновського володів Микола Яблоновський одружений з Єлизаветою Клодницкою. У них не було дітей. Його родичі: вдова Миколи та вдова його брата Яна, також діти Яна і Юрія Яблоновських мали судові справи із Яном Сененським, архієпископом львівським( десь у 70 роках 16 ст.)
Надалі "Zrodka diejowi" повідомляють, що Осівці у 1578 році знаходяться у власності Яна Сененського (інша назва цієї гілки шляхтичів Поморжанські). Очевидно, що Осівці відійшли до них раніше 1578 року, бо у 1576 році вони уже не були власністю Яблоновських, як зазначено вище.
Під час люстрацій королівських земель в наступні роки Осівці в переліку королівських земель уже не згадуються. Вірогідно вдова Миколи Яблоновського віддала Осівці в заставу Поморжанському - Сененському Яну і не вчасно не викупила їх. Такий висновок можна зробити на основі Гербівника Бонецького.
Королівщина була гродською та негродською. Гродські землі староста отримував в користування та управління. В його функції вхолило також ведення судочинства.
Негродські землі король надавав довіреним особам лише у володіння.
Осівці були були негродською королівщиною станом на 1440 рр. оскільки у виявленій грамоті, згідно з якою Януш Зарваничка отримує 200 грн. на облаштування села Осівці не вказано про наділення його повноваженнями старости з судовими функціями. Невдовзі Осівці перейшли у власність Бучацьких. Про це знайдено повідомлення 1465? року. В Актах Земських і гродських іде мова про судові тяжби між Янушем Зарваницькою і панами Бучацькими. Вірогідно в результаті невикупленої застави Осівці стали дідівщиною (спадковою приватною власністю) Бучацьких. Проте вони у 1469 році передають Осівці у розпорядження Сейму, тобто Осівці знову стають королівщиної і польський король віддає їх у користування Яблоновському Якубу.
Яблоновський Я. під час люстрації королівських земель в 1469 р. отримав на облаштування села Осівці і Могильниці 130 гривен і 250 грн.на Яблунів.
Станом на 1576 р. Могильниця залишається власністю Яблоновських, а Осівці уже за ними не значаться. Ці дані прослідковані по праці "Zrodla dijowi".
Відомо, що ще у 1556 році землями Якуба Яблоновського володів Микола Яблоновський одружений з Єлизаветою Клодницкою. У них не було дітей. Його родичі: вдова Миколи та вдова його брата Яна, також діти Яна і Юрія Яблоновських мали судові справи із Яном Сененським, архієпископом львівським( десь у 70 роках 16 ст.)
Надалі "Zrodka diejowi" повідомляють, що Осівці у 1578 році знаходяться у власності Яна Сененського (інша назва цієї гілки шляхтичів Поморжанські). Очевидно, що Осівці відійшли до них раніше 1578 року, бо у 1576 році вони уже не були власністю Яблоновських, як зазначено вище.
Під час люстрацій королівських земель в наступні роки Осівці в переліку королівських земель уже не згадуються. Вірогідно вдова Миколи Яблоновського віддала Осівці в заставу Поморжанському - Сененському Яну і не вчасно не викупила їх. Такий висновок можна зробити на основі Гербівника Бонецького.
Тому село знову як дідівшина передавалися у спадок у роду Сененських.
(Далі на основі дослідження родоводів, чисто гіпотетично, складається така картина:
Сини Яна Сененського не залишили нащадків, тому його власність передавалася далі дітям і внукам його брата Вікторина.
Сененська Юфелія, дочка Вікторина вийшла заміж ( до 1593 р) за Олександра Ходкевича (1560-1626 рр.), а їхня дочка Євфросина (?- 1623 р.) одружилася з Прокопом Сенявським (?- 1626). Їх син
Адам Hieronim ( близько 1623 † 1650) одружений з Wiktoria Elżbieta Potocka передав Осівці у власність своєму синові Міколаю Ієроніму ( 1645 - 1683) × [1662] Ceеcylia Maria ks. Радзивіл. Міколай Ієронім загинув під Віднем. Тоді, очевидно, до Ставинських, за заслуги під Віднем перейшли Осівці, відповідно до повідомленням Єви Ценської - Федорович за родинними переказами. Отже, Осівці були в цей час королівщиною. Вона, правда, називає 1529 рік (також була битва під Віднем), але документально підтверджено, що тоді в Осівцях були Яблоновські, а далі Сененські.
Сененська Юфелія, дочка Вікторина вийшла заміж ( до 1593 р) за Олександра Ходкевича (1560-1626 рр.), а їхня дочка Євфросина (?- 1623 р.) одружилася з Прокопом Сенявським (?- 1626). Їх син
Адам Hieronim ( близько 1623 † 1650) одружений з Wiktoria Elżbieta Potocka передав Осівці у власність своєму синові Міколаю Ієроніму ( 1645 - 1683) × [1662] Ceеcylia Maria ks. Радзивіл. Міколай Ієронім загинув під Віднем. Тоді, очевидно, до Ставинських, за заслуги під Віднем перейшли Осівці, відповідно до повідомленням Єви Ценської - Федорович за родинними переказами. Отже, Осівці були в цей час королівщиною. Вона, правда, називає 1529 рік (також була битва під Віднем), але документально підтверджено, що тоді в Осівцях були Яблоновські, а далі Сененські.
До речі, дочка Миколи- Ієроніма Сенявського стала дружиною Стефана Потоцького та матір'ю Миколи-Василя Потоцького.
Десь приблизно о 1768 році Андрій Цивінський виграв Осівці у Ставинського Василя. Оскільки ніхто не викупив цю землю назад, то вона знов стала дідівщиною).
Десь приблизно о 1768 році Андрій Цивінський виграв Осівці у Ставинського Василя. Оскільки ніхто не викупив цю землю назад, то вона знов стала дідівщиною).
В результаті трьох поділів Польщі (1772р., 1793р., 1795 р.) Галичину приєднує до своїх володінь Австрія. Землі, які були у користуванні шляхетських родин як королівщина гродська і негродська стають їх дідівщиною назавжди.
Тому надалі Осівці стали дідівщиною панів Цивінських, Потоцьких і Ценських і в такому статусі залишалися до 1939 року.
Тому надалі Осівці стали дідівщиною панів Цивінських, Потоцьких і Ценських і в такому статусі залишалися до 1939 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар