Таємниця 90. Осівці під час Галицької військової операції

 Осівці під час Галицької битви (23 серпня - 11 вересня 1914 р.)

  Осівці в час Галицької битви не зазнали великих руйнувань. 15 серпня 1914 року Російська  імператорська армія вступила у Бучач. 

Лінія фронту пролягла між Чортковом і південніше Бучача.

Російські частини VIII армії практично без боїв  20-го серпня форсували річки Збруч та Серет. 24 серпня армія генерала Брусилова перейшла Стрипу і на лівому крилі зустріла протистояння на лінії  Курдибанівка – Монастириська, а північніше - на лінії Вишнівчик-Плотича. 

Фронт оминув Осівці.(Карпинець І. Галичина: Військова історія 1914–1921 років. – Львів, 2005. – С. 52-60.) Російські війська здійснили удар на Підгайці та Бережани і  перейшли р. Золота Липа. 

У кінці серпня на початку вересня  1914 р. жорстокі  бої проходили по лінії  р. Гнила Липа.

Тоді на території Галичини (Східної) в рамках Галицької операції діяли дві російські армії: 3-тя ген. Рузського й 8-ма ген. Брусилова, в складі 21 піхотних і 7 кавалерійських дивізій, маючи проти себе тільки 9 піхотних і 5 кавалерійських дивізій 3-тьої австрійської армії ген. Брудермана  і XII австрійський корпус під командуванням генерала Кевеса. Австро-Угорською армією вже не міг командувати 84-річний імператор Франц Йосиф. Спадкоємець престолу ерцгерцог Карл І Габсбург був далекий від політики і військової справи, тому верховним головнокомандуючим призначили іншого цісаря – ерцгерцога Фрідріха, який обіймав цю посаду номінально. Фактично ж австро-угорськими військами командував Генерал піхоти граф Франц Конрад фон Гьотцендорф.(https://pokuttya.info/archive/biblioteka/vijskovi-dii-na-prykarpatti-v-period-pershoi-svitovoi-vijny-1914-1917-rr/vijskovi-dii-na-prykarpatti-pid-chas-halytskoi-bytvy-serpen-veresen-1914-roku/ ).

Отже, село Осівці відійшло під владу Росії до новоствореного Галицько-Буковинського губернаторства в третій декаді серпня 1914 року. Військовою російською адміністрацією було здійснено опис гмінних земель та власності графа Александра Потоцького, який на той час володів значними територіями в селі (орні пасовища, ліс і незручні землі разом  становили приблизно 1000 га), фільварком та млином. Частина орних земель була у розпорядженні рідної сестри його дружини Марії Ценськоі. На основі опису в селі здійснювалися реквізиції продовольства для забезпечення російського війська.