Добропільська атака кавалерії
У жовтні 1915 року розпочалася військова операція з метою оволодіння угорцями Добрим полем, де перебували росіяни. 10-й полк повинен був окупувати Нові Петликівці, лінія від Заграбельок до Могили біля висоти 382 перекривалася сильними табірними укріпленнями. ІІІ батальйон та дві кавалерії займали позиції від висоти Баба 392 до дороги на Добре поле, 10 полк - територію між Матеушівкою та перехрестя на Заграбельки. Основні сили були спрямовані для контролю лінії Матеушка - Буданів - Могила 382-Дарахів -Терембовля. Наступ почалися між Кидановом та Саповою. Російська кіннота двічі наступала, але була відбита кулеметним вогнем. Битви час від часу зав'язувалися впродовж жовтня- листопада і проходили з перемінним успіхом, часто переростаючи у рукопашні поєдинки, обидві сторони зазнавали великих людських втрат. До угорців прибуло поповнення, а росіяни взялися укріплювати свої позиції. Проте Добре поле продовжувало залишатися форпостом росіян, хоча угорські війська під час атак підходили впритул до захисних укріплень ворога. Так тривало до 18 листопада, коли знялася велика хуртовина. З цього часу в бою сходилися лише розвідувальні загони. З настанням холодів вояки сильно страждали від негоди.
Резервні частини повинні були копати першу лінію під снігом. З великими зусиллями вдалося відновити зв’язок. Через сильний сніг їда не доходила до команди, 80 замерзлих та виснажених воінів довелося перевезти до відділення швидкої допомоги.
Наступ « Новий рік»
Ще один широкомасштабний російський наступ розгорнувся неподалік Осівець, відомий як «Новий рік». Масові наступи, які повторюються 4-5 разів на день, газові атаки приводили до жахливих втрат, які були безпрецедентними в кривавивих хроніках Великої війни. В рамках цієї операції з Бобулинець угорці вдарили по російському патрулю, захопили в полон 6 чоловік та дійшли до дротяних загороджень на висоті Бобулінці 384. Бічний вогонь змусив росіян відступити з великими втратами, багато мертвих залишилось висіти на дротах. Вранці росіяни продовжували збиратися. Угорська артилерія дуже ефективно вела обстріли на лінії фронту та наносила противнику великі втрати. Росіяни двічі намагалися атакувати, дійшовши до перешкод, але угорці відбили їх назад. Незважаючи на невдачу, росіяни продовжували наступати, але їм все-таки довелося відійти з надзвичайними втратами. У передноворічний день росіяни втратили 460 загиблими; угорські втрати були лише 2 загиблих та 8 поранених. 1 січня 1916 Новий рік пройшов тихо. Угорські резервні сили повернулися до району їх дислокації, встановивши кулемети по лінії вогню за Стрипою. 3 січня напад Росії відновився, двічі повторювана атака була відбита. У Бобулинцях під час першої атаки росіяни дійшли до дротяного бар'єру, але їх наступ відбили стрілецьким вогнем. Друга атака була відкинута о 14 год. Росіяни втекли, але деякі зупинилися на відстані 200-300 кроків і окопалися, одногодинна перестрілка завершилася відступом росіян. Угорські втрати становили 20 загиблих і 68 поранених, а росіян - 420 осіб вбитими та пораненими. 6 січня атаки не було. 23-й полк відступив до Киданова.
7 січня через постійну стрілянину в Бобулинцях угорцям не вдалося відремонтувати захисні лінії перешкод. Росіяни піднялися в атаку о 6 ранку у напрямку Бобулинець і зайняли однойменну висоту.
О 8.00 в результаті контратаки росіяни відступили. Це був кривавий бій, довелося битися багнетами врукопашну. У контратаці угорці захопили офіцера та 82 росіян, 3 кулемети. Під час прориву загинуло 52 угорці, 87- були поранені, в тому числі один офіцер. Новорічний бій закінчився проривом у Бобулинцях та висота 384 залишилася за угорцями. Внаслідок наступу за десять днів росіяни не досягши найменшого результату втратили тисячу загиблими і хто знає, скільки людей було поранено. Угорський 14 піхотний полк отримав письмові похвали від вищого командування.
Зима і весна на Стрипі
Після Нової битви майже півроку була пауза в бою. Росіяни осіли в Доброму полі, на вони окопалися на відстані понад 1000 кроків від угорських позицій, що забезпечувало відносний спокій обом сторонам: рідко відбувалися артобстріли, треба було берегтися снайперів, немалий загін угорських розвідників потрапив у полон, час від часу австро-угорські позиції тривожили російські літаки Сікорського з висоти 800-1000 метрів. За січень відносного спокою угорці втратили 10 загиблими та 35 пораненими, у лютому - 9 загиблих та 32 поранених, а у березні - понад 20 загиблих та 67 поранених. Однак більші втратили викликали непогода, холод, вологість і вітер. Боротьба більше велася із стихіями природи. З 20 лютого1916 року на російській лінії фронту тиждень вирувала величезна заметіль, снігова буря, яку не пам’ятав навіть найстарший альпійський Шеклер. Територія набула вигляду Арктики. Високий сніговий покрив повністю накривав 16-рядний дротяний бар'єр, заховавши рови, схили, дороги, так що в багатьох місцях довелося провести багато роботи, щоб звільнити людей і загони, замкнені в хатах та зробити під'їзди і дороги прохідними. Шенелі повністю просочувалися снігом і примерзли до кісток. Можна було досить сміливо ходити по твердому сніговому покрову, який, охоплюючи все, перетворив територію у снігове поле без жодних орієнтирів. Бувало й так, що солдати, озброєні лопатами для снігу, відхилялися і не могли знайти своїх позицій. За цей час основною роботою було укріплення позиції та постійне очищення снігу. Крім технічного обслуговування доріг акцент робився на подальшій військовій підготовці.
Потім настало настало потепління. Грунтові води затопили окопи, місцями вода сягала колін. Постійно працювали насоси, обвалюватися траншеї. Життя в грязюці виснажувало людей, постійно вологе взуття, одяг та житло спричиняли застуду. У січні 420 осіб довелося відправити до лікарні, 210 - у лютому і 200 - у березні. Крім того, кількість хворих людей сягала майже сотні на день. Для покращення здоров’я на винокурні було встановлено парову і душову ванну, в якій екіпаж міг купатись і дезінфікувати одяг гарячою парою. 12 лютого прибуло поповнення: 450 осіб, а 4 березня ще 200 людей вступили до полку.
Нічна перестрілка 30 березня
Під час весни, проведеної у Киданові, був лише один великий бій: нічна перестрілка 30 березня. Росіяни побудували передову позицію перед Добрим полем, звідки часто проводили атаки. Тому командування наказало зайняти і знищити їх передові позиції нічним нальотом. Наступ був вдалим для угорців. Захоплені успіхом вони кинулися до російського штабу, але розпочалася контратака і лише небагатьом вдалося повернутися. Командуваня наказало відступити. Втрати угорців були наступними: загинуло 2 офіцери, 5 рядових, 30 поранених, 80 людей зникли. Також загинув Юзеф Кісс - командир 11 сотні.
Вояки отримали похвалу за прекрасно спроектовану та виконану атаку, але прикро було те, що росіяни вже на наступний день зайняли передові позиції, тому результат був не пропорційний втратам.
У квітні росіяни почали будувати підземну мінну систему у Доброполі. Угорці одразу взялися облаштовувати протимінну систему.
У березні генерал барон Хазай Саму-Міністр оборони відвідав 39-й та 38-й дивізії збройних сил на Стрипі. Інспекція проходила на острові р. Стрипа поблизу Осівець. Міністр закликав наполегливо продовжувати боротьбу, він та інші присутні інспектори високо оцінили прекрасний зовнішній вигляд і поведінку 14 піхотного полку.
Відносний спокій закінчився з початком Брусиловського наступу.
Немає коментарів:
Дописати коментар