Таємничі Оssowce: Таємниця 95. Миттєвості І світової на лінії Стрипи у фотодокументах

Що несе війна? Найперше руйнування:

Зруйновані Монастириска.

Розбита хата єврея Зігета в Киданові.

Такі фотохроніки І світової війни на Стрипі.

Гармати

Зранені не тільки люди, але й земля. Окопи та дротяні загородження. Коротке горе війни: поховання бойових побратимів.

На могилі лейтенанта Гежи Кайаби.

Поховання воєначальника Кісса Йозефа, командира 11 сотні, який загинув під час нічної вилазки 30 березня 1915 під час атаки на Добре поле.

Імена загиблих вищого командування ще збереглися, але більшість малих незначних людей залишилися безіменним прахом лежати в чужій землі і навіть пам’ять про них стерлася у їхніх потомків більше ніж століття потому. Чи зараз вже це має якесь значення хто лежить в осівецькій землі?

Завжди дивувалася релігійності військових людей. Про що вони моляться? Заповідь: «Не вбий». Чи вони думають, що Бог підтримає те, що йде проти його волі.

Генерал Мольнар виходить з церкви після меси, можливо, з відправи за померлих із почуттям виконаного обов’язку перед батьківщиною, (якої зараз на карті світу вже нема, бо була знищена цією ж війною) та кайзером, який незабаром зрікся престолу.

Генерал-майор Дезидериуш Мольнар фон Петервальфа (Molnár Deszö), відзнятий на фото, здійснював командування 77 говендною піхотною бригадою, яка входила до групи генерала Артура Арц фон Штрауссенбурга (корпус 6). Мольнар відзначився в битві при Лімановій, підсумком якоі стала втрата російськими військами ініціативи в Зимовій Карпатській кампанії 1915 року.

А тим часом навіть на війні ще не забували відбувати молебні в честь народження Його Величності, що так милостиво відправив їх на війну.