Бойові дії на території с. Осівці у 1916 р. проходили в рамках так званої малої військової опереції під назвою Прорив у Бобулинцях, бо, справді, найкровопролитніші бої пройшли тут.
Ще в кінці травня росіяни готувалися до великого наступу. 4 червня гуркіт далекої гармати докотився до австро-угорської лінії розташування військ на р. Стрипі. Угорські резерви знаходилися в режимі очікування. 10 червня російський Бусиловсткий прорив досягнув Осівець. О 4 ранку 100-му полку угорців довелося повернути назад у напрямку до висоти Баба і евакуюватися до нападу російських сил. Близько 6 год великі російські маси просувалися до позицій 100-го полку. Розпочався бій. Великі сили натискали від Веселої гори до мосту 304. 7 сотню угорців призначили для захисту мосту 301 на р. Стрипі в Бобулинцях. В 7.23 росіяни просунулися з позиції 100-х на захід, а також проти всієї угорськоі лінії фронту, а о 8 год вони збирали все більше сил перед перешкодами покинутого правого крила угорців. Російська атака швидко наближалася, 16 піхотний полк вже не міг залишитися на схід від Стрипи. Він покинув свої позиції, що були перетворені за 9 місяців у неприступний замок, без єдиного пострілу і перейшов на незахищений західний берег Стрипи. До 11.30 угорські війська зайняли нову лінію Осівці-Бобулинці-Киданів-Сапова на західному березі Стрипи. За наказом угорського командування мости через річку були знесені. Росіяни зосередили свої сили на висоті Бобулинці 384, їх артилерія закріпилася на новій лінії і незабаром о 14 годині вони почали наступ та окупували висоту північніше Стрипи. Крім того значні російські сили перемістилися до Осівець. В результаті їх наступу угорський 100-тий полк опівдні відступив до Курдибанівки. Росіяни тим часом вже побудували міст в с. Осівці і до 18. 00 досягли Курдибанівки. В Бобулинцях поблизу 312 висоти угорська ескадра перебувала в запасі. До вечора весь полк вів запеклу перестрілку під сильним зустрічним вогнем. Великі російські війська проривалися з лісу Осівець до церкви в Бобулинцях, тобто було розпочато охоплюючий напад на праве крило угорських військ.
Відповідно, ввечері (19. 20) ситуація була така: угорці зайняли оборону від середини Бобулинець до краю села-Киданів-Сапова. О 20 годині вечора росіяни розпочали несподіваний напад на Бобулинці без артилерійської підтримки, який угорці плавно відбили. В той самий час надійшло повідомлення про прибуття півтори сотні німецької підмоги. 12-гонвед розпочав контратаку з Курдибанівки на Осівці, але 100 полк затримався і 12 піхотний полк відступив до старих позицій звідки розпочав атаку. 11 червня вночі росіяни на Стрипі добудовали міст біля 301 висоти. Вони розташувалися в західній частині в Бобулинець. Щоб стримати російський прорив і повернути свої позиції над Стрипою на допомогу угорським військам прибули німецький комбінований резерв, 310-й полк Угорської армії, 223-й німецький провінційний полк, австрійський ландверський полк і 20-й німецький стрілецький полк. На лівому крилі 310-й полк мав атакувати із хутора Захарівка на Бобулинці до 380 висоти біля Стрипи, а 223-й полк - з Курдибанівки на Осівці. Німецькі сили підтримали 12 гонвед. Друга група повинна була наступати до висоти 242 біля мосту в напрямку до хутора Гупало, лівим крилом до Доброго поля і повернути свої старі позиції. 12 червня ще на світанку росіяни стрімко наступали в селі Бобулинці, де кожен будинок ішли запеклі боі. О 6 годині, підтримана артилерією, російська піхота розпочала сильну атаку з боку Бобулинець до висоти 310, куди прибув вночі 310 полк і закрив прогалину. Резерви також взяли участь в контратаці. О 7 годині російська атака була відбита. В 7.40 із свіжими силами та важким артилерійським стрілецьким вогнем з Бобулинець відбувся новий напад росіян, але угорська артилерія цілеспрямованим вогнем відтіснила їх назад. Однак втрати угорців, австрійців та німців були надзвичайними: від деяких частин залишилися окремі фрагменти. 9 полк було відправлено на лінію фронту для технічного підсилення захисту, підключено резерви, які тримали під рукою. Росіяни увесь день обстрілювали позиції противника важкою артилерією між будинками в с. Бобулинці. Ввечері бойовий шум вщух, вночі угорські патрульні не знайшли росіян біля мосту 301, але село на той час все ще було зайняте ними. 310-й полк був відкликаний, його місце зайняв 16 гонвед, тримаючи прямий зв’язок з німцями праворуч навпроти каплиці в Бобулинцях. 13 червня Бобулинці ожили одразу після півночі. Угорські патрулі не доїхали до мосту 301, в селі було повно росіян. О другій годині ранку росіяни прорвали оборону 9-й полку ліворуч, їм на допомогу було направлено резервні сили. Перший батальйон зміцнив позиції у Киданові. Вранці від висот 380 і 321 великі російські маси перейшли до висоти 301, а з 6 години російський полк у супроводі артилерії атакував. Дві гармати росіян з вулиці в с. Бобулінці та кулемети здійснювали обстріл настільки активно, що угорська артилерія о 9 годині відступила невзмозі очистити Бобулинець. О 9 год обстріл посилили важким вогнем. О 9.15 на правому крилі від каплиці в Бобулинцях і від 312 висоти біля церкви вибухнула величезна атака росіян. Вона була повністю припинена контратакою. Однак о 10 год. в нових чотирирядних лавах росіяни розпочали величезний наступ, який угорці вже не могли відбити, і праве крило (Велика група) змушене було відступити. Росіянин прорвався! Німці праворуч стиснулись і у правому крилі полку відкрився проміжок. Через кілька хвилин росіяни також прорвалися від церкви і деякі з них просунулися вбік, інші прямо вперед до 312 висоти. Події проходили кінематографічними темпами, перетворюючи серйозну ситуацію для угорців у катастрофу. Осівці та Бобулинці були захоплені росіянами, почалася боротьба за Киданів.
Втрати австро-угорців були надзвичайними: наприклад 12 піхотний полк зміг зібрати лише 74 людини з одним або двома офіцерами. Офіційний облік втрат фіксує серед офіцерів: 3 загиблих, 7 поранень та 68 зникнень - всього 78 чоловік; серед особового складу-29 загиблих, 370 поранень, 2960 зникнень - всього 3 359 чоловік. Проте втрати підрахувати точно неможливо, бо поле бою не повернулося до австро-угорців. Від деяких угорських полків майже нічого не залишилося. Вони зібравши жменю своїх відступили до Гниловод, кількох офіцерів відправили до Завалова, ще одна невеличка ескадра вцілілих взяла участь у боях за село Кутузов. http://www.magyarezredek.hu/hadtori-leaflet/search/index.jsp#/tab/results/simple?term=Osowce
Немає коментарів:
Дописати коментар