Таємниця 83. Гвардії полковник Каширін Михайло Тимофійович

Осівці відіграли фатальну роль в біографії Каширіна Михайла Тимофійовича.  Гвардії полковник 374 гвардійського важкого самохідного артилерійського полку був важко поранений 16 квітня 1944 р. під час бою. Така дивна і незрозуміла річ лейтинанта Ковалевича В.І. радянська ідеологія увіковічнила, а про полковника забула. Як так могло статися? Уславлена соціалістична рівність? Хто вчинив подвиг, той герой незалежно від звання і рангу? Можливо. А, насправді, з людським життям Сатрап із Москви  не рахувався ніколи. Незамінних людей нема. Яка різниця полковник чи лейтинант?  Стільки народу згинуло у війні, що всіх, як не старалась радянська статистика та героїка, вшанувати було неможливо. Так сталося з  Каширіним М.Т. гвардії полковником 374 гвардійського важкого самохідного артилерійського полку, який із своїм полком прибув в Осівці 15 квітня на допомогу 155 стрілецькій дивізії.

 Командиром полку він був призначений 12 липня 1943 р. Народився Каширін М.Т. у Північно-Кавказькому краї в м. Новоросіцску 28 липня 1907 р. Військову службу розпочав у 1929 р. Військовий був  нагороджений Орденом Червоного прапора 8 липня 1943 р., Орденом Александра Невського 5 грудня 1943 р. та Орденом Великої Вітчизняної війни 29 квітня уже посмертно, хоча наказ про це був виданий ще 13 березня.

 16 квітня важко пораненого командира вивезли з поля бою на самохідній установці. На наступний день полк продовжив свій шлях у напрямку на Теребовлю. В дорозі 17 квітня важкопоранений полковник помер. Його поховали 18 квітня у с. Ласківці в помісті колишнього польського власника села шляхтича Івана Громіцького. Доречі, велике спасибі учням місцевої школи та вчителям Кулик М.М. і Предко Г.М. за презентацію про пам'ятки села. Дуже пригодилася, бо, як це часто буває, в писемних джерелах прізвище власника помістя було перекручено, як і назву села - в іншому джерелі.

В Журналі спогадів учасників бойових дій 374 гвардійського важкого самохідного артилерійського полку прізвище читається явно не " Громницький".

А в списку втрат 374 гв тсап не виразно записано назву села. Це привело до того на сайті pamyat-naroda.ru. вказано "с. Засковцы" як місце захоронення полковника.

 Чи могла б дружина полковника Ніна Георгіївна, користуючись цими даними відвідати могилу свого чоловіка?

В іншому документі вказано, що він не перезахоронений в Братській могилі м. Буданів, як більшість  радянських солдат, що загинули в боях на території Теребовлянського району.

Братська могила в с. Буданів.

В Ласківцях пам'ятника Каширіну М.Т. не встановлено. В селі, правда, є Меморіальний комплекс радянським воїнам, але він присвячений односельчанам.

Цікаво, де зараз знаходяться останки гвардії підполковника Каширіна М.Т.?