Першу писемну згадку про євреїв в Осівцях знаходимо у Ваłaban, Majer (1877-1942). Spis żydów i karaitów ziemi halickiej i trembowelskiego i kołomyjskiego w r. Kraków: Akademia Umiejętności, 1909.s.9, де автор вказує, що в селі станом на 1765 рік проживало 11 представників цього етносу, в тому числі одне немовля.
Звичайно, євреі поселилися в Осівцях набагато раніше. Історики вважають, що перші євреї прийшли до Львова після руйнування татаро-монголами Києва в 1240 р. Хоча існує альтернативна думка про їх появу тут у Х-ХІ ст. ст.: німецькі гебреї унаслідок хрестових походів 1096-1215 рр. змушені були рятуватись у Польщі та Румунії, а звідти й у Галичині. Таким чином, євреї з заходу і сходу зустрілись на галицькій території (Богдан Левик. Єврейське питання у у Східній Галичині в ХІІІ-ХХІ ст.: сучасний історико-культурний погляд // Схід # 2 (148) березень- квітень 2017 р.ст. 36). Назва народу походить від предка патріарха Авраама у сьомому коліні Євера. Авраама називали «Авраам з роду Євера» або «Авраам єврей». Ця назва «єврей» перейшла на всіх його нащадків, оскільки був родоначальником цього народу і першим у Біблії названий «євреєм»(Буття 10:23-11: 27; Буття 14:13).
Найбільша кількість євреїв проживала на території села в 1910 році, відповідно до даних Шематизмів-78 чоловік (Динаміку кількості євреїв в Осівцях див. у таблиці в Таємниці 98). На початок ІІ світової війни у 1939 році їх
налічувалося в селі 40 чоловік. Євреї в різні часи становили 2-3 відсотки від
загальної кількості мешканців Осівець.
В архівах ДАТО Ф. 232 Оп. 2 ед. хр. 4158 згадується 1.Освальд Кніпфельберг, який орендував двірське поле в Осівцях. В 1930 році він жалівся на осівецьке протипожежне товариство «Сокіл», яке не з’явилося для гасіння пожежі на його поля. Інший єврей-2. Крігель мав склеп в Осівцях, що у 1935-1936 рр. став читальним будинком після закриття цього шинку з ініціативи «Просвіти», яка поряд з культурно-освітньою роботою ще й боролася проти пияцтва (Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл., с. 611). 3.Єврей Підгольц під час парцеляції (1923-1936 рр. ) купив чи не 75 моргів двірського поля (Там же, ст. 609).
А 4. Зейд Шемонт (Фонд 241 оп. 4 ед.хр 3220 )
станом на 1925 рік був орендарем земель Марії Ценськоі: 537 моргів
і платив за оренду 80 корців зерна.
Єва Ценська-Федорович
свідчить, що єврей-гендляр скуповував фрукти з іх двірського саду: груші,
яблука, аґрус, малину, червону та чорну смородину для продажу за кордон. Євреї
в плані торгівлі мали добрий досвід і торгували не тільки продуктами сільського
господарство, але й одягом, хутрами, м’ясом та іншим.
Найповажнішим євреєм і найбагатшим мешканцем на селі був Szyja Pickholz (це прізвище
зустрічається в кількох документах часом з перекрученнями у написанні, очевидно, «Шай» - єврейське чоловіче ім’я, що означає « подарунок»; Пікгольц - поширене серед євреїв прізвище). Він мав велику сиву бороду, купку дітей
і показний дім в центрі Осівець, володів корчмою, але сам там не торгував, щоб
не збурювати незадоволення місцевих, бо через корчми відбувалося споювання
місцевого населення і вони перебували під пильним оком національних товариств села (Ewa Cienska-Fedorowicz. «Wedrowki niezamierzone»). В газеті «Хвиля» знаходимо повідомлення про заручини 5.Анелі Пікгольц в
березні 1923 року (Хвиля 1439 11.03.1923 с.7), доньки Шайї.
Крім того ще дві єврейські
сім’ї тримали склепики в Осівцях, де можна було купити мило, повидло, рис, все що
необхідно в селі: від цвяхів – до цукерків.
Єврейські хлопчики
навчалися у хедері та у Бучацькій гімназії, залежно від статку.
Втративши власну державу сотні років тому, ще в ІІ ст. н.е євреї мріяли про її відновлення і робили для цього конкретні кроки. Вони створили Єврейський національний фонд - Keren Kayemet, заснований в 1901 році з метою викуплення земель Палестини у Османської імперії та їх розвитку для переселення туди. Осівецькі євреї не залишалися осторонь цього процесу. 24 липня 1927 року у м. Бучач відбулася одна із сіоністських конференцій, на якій був присутній також делегат із Осівець Майбергер (Muehlberger)( Chwila №3002 від 29.07.1927, сторінка 6). В газеті «Хвиля» постійно друкувалася інформація про пожертвування у цей Фонд єврейськими кагалами, де незмінно фігурувала також осівецька громада євреїв.
В списках
остарбайтерів виявляємо ще ряд єврейських прізвищ, які на час німецько-радянської війни проживали в Осівцях (прізвища євреїв потрапили у список
остарбайтерів помилково, ці списки можна подивитися в Таємниці 58).
6.Гіпс Геня Шимонович
1896
7.Гіпс Бернард
Шимонович 1908
8.Гіпс Кака Шимонович
1902
9.Бреслер Ойзер
Максимович 1930
10.Бреслер Нуссим
Ойзерович 1889
11.Цігель Маер
Семяслевич 1883
12.Цігель Фрида
Зельмановна 1891
13.Цігель Зельман
Тедеевич 1915,
14. Цігель Халька
Маеровна 1920
15.Пайс Етта Форшивна
1860,
16.Айзер Герман
Германович 1890 р,
17.Айзер Гена
Якубовна 1890,
18.Айзнер Гаемель
Германович 1930 р
19.Дунаеер Зофия
Фраимовна 1906
20.Пікгольц Шай Хаїмович 1876,
21.Пікгольц Анна
Шимоновна 1921
22.Пікгольц Рахеля
Симоновна 1876
23.Майбегер Йосип
Зиленович 1874
24.Майбегер Зофия
Якубовна 1920 р
25.Пікгольц Маркус
Халимович 1872 р
26.Пікгольц Гітья Ітянович 1877
27. Пікгольц Файбеш
Маркушевич 1911
28.Пікгольц Клара
Марківна 1918
29.Гуркевич Йосиф Хелянович 1922
Під час ІІ світової війни єврейський народ спіткала трагічна доля: нацисти влаштували Голокост. В селі повністю були винищені представників єврейської національності. Місцем масового знищення євреїв в регіоні стало м. Бучач гора Федір. Їх збирали з довколішніх сіл і під конвоєм відправляли в місто. Колони приречених йшли на смерть співаючи сумних пісень, а попереду йшов равін, що ніс будяк в руках. Так нацисти хотіли принизити націю, прирівнюючи її до буряну.
Дерецька Юстина (1927 р.н.) оповідає про врятування єврейської дівчинки 30. Шими (Симона Гіпс 1927 р.н.), яку сусідка жінка коваля-поляка Степана Жеромського навчила християнських молитов і німці її срийняли за українку. Сім'ю Жеромських (у них була одна дочка) радянська влада виселила в Польщу з Осівець у 1947 році. Далі Шиму забрав до себе священик з Переволоки Микола Семенюк, який також потрапив під репресії.
Довідка про Семенюка Миколу.
Семенюк Микола народився в 1882 р. Він отримав вищу теологічну освіту, закінчивши Львівську духовну семінарію. Від 1929 р. виконував обов'язки священика у с. Переволока. Парох був заарештований 1949 р. Бучацьким РВ МДБ (ст. 54-10 КК УРСР).
- ст. 54-10 — антирадянська пропаганда і агітація: позбавлення волі на строк не менш як 6 місяців, аж до розстрілу або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства
Згідно з постановою ОН при МДБ СРСР
вивезений на спецпоселення в Сибір (Росія). Його звільнили у 1955 р. М. Семенюк помер
12.04.1956 р. у м. Тернопіль (Реабілітовані історією Т. 6 ст.162).
Міжнародним
інститутом збереження пам'яті жертв Голокосту Яд Вашем, в 1953 році був
прийнятий закон про те, щоб віддати належне тим людям не єврейської
національності, які під час Другої світової війни рятували євреїв. Станом на 1
січня 2011, звання Праведник народів світу отримали 2363 громадяни України, але
у цей перелік потрапили ще не всі, хто ризикуючи своїм життям та життям власних
родин, рятували євреїв. Люди, які вберегли від смерті єврейську дівчинку Шиму з Осівець також варті на звання Праведник світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар