В Австрійські та польські часи у селі в існували школи
декількох типів:
- парафіяльна ( з 1832 р. за даними ТІМС. - с.629
та Термопедії )
- етатова 1-класна чоловіча з польською мовою викладання ( перша
письмова згадка 1876 р.)
-етатова 1-класна змішана з польською мовою викладання ( перша письмова
згадка 1890 р.)
- етатова 2-класна змішана з 1913 р.
- етатова 3 - класна ( тривіальна) змішана утраквістична з 1929 р.
- етатова 4 - класна змішана утраквістична з 1938 р.
Першу згадку про парафіяльну школу в Осівцях автор статті виявила в Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro 1836 року (1832 р. за даними ТІМС та Термопедії). Правда, Осівці не числяться в переліку парафіальних шкіл в Schematismus des Lehrpersonals an den dem Lemberger Gr. Kath. Metropolitan-Consistorium Unterstehenden Volksschulen für das Jahr 1859-1864. А це означає, що парафіяльна школа в Осівцях була неорганізованого типу, тобто батьки зверталися до місцевого священника, щоб він вчив азів грамоти їх дітей. В ролі вчителів при школах такого типу працювали дяки та священники. Дяки зафіксовані в Метрикальних книгах, а парохи в Шематизмах. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro 1890 року вказано, що при церкві зберігалися Метрикальні книги з 1786 року, а дерев’яна церква, хоча церква тут була споруджена в 1796 р. (перебудована у кам’яну в 1925р.) Відповідно до логіки речей вчителем неорганізованої парафіальної школи в цей час в Осівцях працював Василь Ленкавський 1785 р.н. - парох з 1811 р.
Найближча до Осівець організована парафіяльна школам, яка належала до Чортківського округу Чортківського шкільного району знаходилася в Бобулинцях. Вона відкрилася у 1860 році і тут працював молодий вчитель Мелітон Палюх з 2 річним стажем роботи. Школу у 1864 році відповідно за даними Schematismus des Lehrpersonals an den dem Lemberger Gr. Kath. Metropolitan-Consistorium Unterstehenden Volksschulen für das Jahr 1860 році відвідувало 18 хлопчиків та 7 дівчат; 1861 р.- 21 хл. і 1 дівч.; 1862 – 10 хл. і 2 дівч.; 1863 р.- 9 учнів; 1864 15 учнів.
Schematismus des Lehrpersonals an den dem Lemberger Gr. Kath. Metropolitan-Consistorium Unterstehenden Volksschulen für das Jahr 1863 s.100У Чортківському шкільному окрузі станом на 1860 рік налічувалося 3 парафіальних школи організованого типу: в Ягільниці, Ромашівці і Бобулинцях. В 1863 році добавилася четверта школа – в Джурині. Деканом і адміністратором Чортківського шкільного району, до якого входила дочірня парафіяльна школа Бобуленець був пастор Білобожниці Miehael Borysiekiewicz.
В загальному ситуація з розвитком освіти була досить невтішна, навіть шкіл латинського обряду було дуже мало.
Scińzematyzm Szkół Ludowych Zostających pod Nadzorem Lwowskiego Konsystorza Metropolitalnego Obrządku Łaskiego na Rok 1867 s.58-59Відповідно до даних Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem : na rok 1876 р. с. 422 в Осівцях уже діяла етатова 1-класова чоловіча школа, де викладав Почей Еміліан (Pociej Emilian), ксьондз. В цей час обов’язки пароха в Осівцях виконував А. Крушельницький. Продовжити освіту можна було в найближчих тривіальних школах: римо-католикам - в Старих Петликівцях, а греко-католикам - в Переволоці та Зеленій. За даними Scińzematyzm Szkół Ludowych Zostających pod Nadzorem Lwowskiego Konsystorza Metropolitalnego Obrządku Łaskiego na Rok 1861- 1867 в Старих Петликівцях вчителем працював Ян Робацький з відповідною дотацією. Школа належала до Чортківського округу, де функції викладача виконував “Michał Kulczycki, Kanonik honorowy, Dziekan Czortkowski i Plieban w Budzanowie”.
Scińzematyzm Szkół Ludowych Zostających pod Nadzorem Lwowskiego Konsystorza Metropolitalnego Obrządku Łaskiego na Rok 1867 s. 48
В Переволоці тривіальна школа діяла разом з господарською. В Schematismus
des Lehrpersonals an den dem Lemberger Gr. Kath. Metropolitan-Consistorium
Unterstehenden Volksschulen für das Jahr 1859 вчителем значиться Ніколаус Горбачевський
з 10 річним стажем ( років служби) та його дружина Горбачевська Betronella 5 років
стажу. В школі навчалося на цей час 37 хлопчиків і 12 дівчаток ( в 1860- 40 хлопчиків і 1 дівчаток; 1861- хл. і 18 дівч.;
1862-35 хл. і 20 дівч.; 1863- 35 хл. і 20 дівч.: 1864 – 35 хл. і 20 дівч.)
Schematismus des Lehrpersonals an den dem Lemberger Gr. Kath. Metropolitan-Consistorium Unterstehenden Volksschulen für das Jahr 1861 s. 66
В Зеленій вчителем в 1861 році працював Zdański Vladisłaus, який навчав 25 учнів: 20 хлопчиків і 5 дівчаток.
Тривіальні школи в Переволоці та Зеленій греко-католицького обряду належали до Станіславівського округу Бучацького шкільного району. В 1859 р. та 1860 р. деканом
та адміністратором Станіславівського округу Бучацького шкільного району значиться Leo Macieliński- пастор Коропець, а в наступні роки 1861-1864 рр. - Jacób Grobowicz- пастор Ковалівки ( Schematismus
des Lehrpersonals an den dem Lemberger Gr. Kath. Metropolitan-Consistorium
Unterstehenden Volksschulen für das Jahr 1859-1864 )
В етатовій однокласній Осівецькій школі у 1883 році вчителем числиться Рарогіевіч Францішек,
Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem : na rok 1883 ст. 397,
а в1890 р. - в однокласній етатовій чоловічій школі Осівець працює Ostrowski Antoni, як prowizeryczny (тимчасовий), але, не зважаючи на це, ми знаходимо його ім’я на посаді вчителя кожен рік до 1910, а можливо надалі (брак документів). В 1902 році разом з ним працювала Вітвіцька Марія, а в 1910 р.- Флондро Мар’ян Flondro Maryan( Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem : na rok 1883 s.397; 1891 s.424;1910 s.617; 1902 s. 544)
По Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem : na rok 1890 року відслідковуємо, що етатова школа в Осівцях стає уже змішаною, тобто для хлопчиків та дівчаток. Ординатором справ шкільних в з 1905 року вказується парох Вікентій Кузик 1851р.н., який посів Осівецьку парафію у 1888 році. Шематизм всего Кліра Станіславівської єпископської греко-католицької епархії на рік Божий 1905 с.181
Школа продовжувала залишатися однокласовою з польською мовою викладання «о 2 силах учительських» у 1909 р. (Шематизм всего Кліра Станіславівської єпископської греко-католицької епархії на рік Божий 1909 с163-164). Тут імена «сил учительських» не вказані, але
в Szematyzm
Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem : na rok 1909 р. s. 617 знаходимо, що ними були
Островський Антоні та Вітвіцька Марія. З 1909 року в селі починає діяти Читальня ім. Святого
Володимира (москвофільського спрямування) на чолі з Вікентієм Кузиком. В 1911 році,
вона, напевно, занепала, бо надалі в Шематизмах про неї не згадується.
У 1913 школа етатова була розширена до 2 класів «о 3 силах учительських» з польською мовою
викладання. Комісаром в справах шкільних продовжує залишатися місцевий парох Вікентій Кунзик, а в Шематизмі 1925 року уже вказується Володимир Гнатів, який прийшов на осівецьку парафію в 1920 році (Шематизм всего Кліра Станіславівської єпископської греко-католицької епархії на рік Божий 1913, с.256;1925 с. 256) Правда, Петро Рогатинський свідчить,
що до 1919 року школа була з українською мовою викладання, а з 1920
р. стала утраквістичною ( Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред.
колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней —
Торонто: НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл., с.608), хоча
відомо, що двомовне навчання в Польщі було введене як обов'язкове для всіх
типів шкіл відповідно шкільного закону "lex Grabski" 1924 р. Очевидно це пов'язано з
тим, що вчителем в Осівецькій школі деякий час працював вчитель-русин Володимир Крушельницький
з Яргорода. В 1924 році у селі велася боротьба за українську школу( чит. в Таємниці 23)
Вчитель Крушельницький Володимир ( греко-католик, русин) 1894 р.н вказується у Spis
nauczycieli szkół wyższych, średnich, zawodowych, seminariów nauczycielskich
oraz wykaz zakładów naukowych i władz szkolnych 1924 р. с 103, разом з ним працював Знаміровський Кароль
1889 р.н,
римо-католик, поляк. За даними Spis
nauczycieli szkół wyższych, średnich, zawodowych, seminarjów nauczycielskich
oraz wykaz zakładów naukowych i władz szkolnych. R. 2 1926 р. с.215 в Осівецький школі
продовжував працювати Знаміровський Кароль і разом з ним уже Мазуровка Марія 1893 р.н також полька.
Тобто робилося все , щоб якнайменше утраквістичні школи були
обсаджені українськомовними вчителями-русинами.
Тим часом школа розширювалася: в Шематизм всего Кліра Станіславівської єпископської греко-католицької епархії на рік Божий 1929 р. с 147 зустрічаємо повідомлення про школу етатову 3-класну (тривіальну) утраквістичну, де вивчення основних предметів велося польською мовою, а всі інші викладалися українською. Мешканці села Осівці підтримували розвиток Вищої школи і через "Товариство прихильників освіти"(1927-1934 рр.) старалися надати матеріальну підтримку українським студентам. Зокрема, на початку 1929 року Добродійний комітет цієї організації отримав грошову допомогу від осівецької громади у розмірі 20,50 злотих.
Газета "Діло" № 7, 11 січня 1929 рік
Боротьба за українську школу продовжувалася і в 1932 році від мешканців села Осівці було подано 85 декларацій за 115 учнів за організацію навчання українською мовою. Результати плебісциту за українську школу було надруковано в газеті Діло # 38 від 17.02.1933 р.
У 1938 році школа стала 4- класовою (Шематизм всего Кліра Станіславівської єпископської греко-католицької епархії на рік Божий 1938 с. 172-173). За свідченням старожилів у кінці 30-их років вчителями в Освіцях працювали Юліан Бачинський і його дружина Гіза, пан Партика та українську мову викладала пані Ольга.
Довідка про Юліана Бачинського
Юліан Людвигович Бачинський 1889 р.н. - уродженець села Осівці, українець пропольської орієнтації, який одружився з полькою Гізою і взяв її прізвище. Гіза була сестрою польського коменданта Осівець Михайла Бачинського. В ДАТО знаходимо доноси підписані його прізвищем проти патріотично налаштованих украінців села з товариства « Сокіл» ( ДАТО Ф.231 оп. 2 ед.хр 4158). З ним співпрацював Юліан. З приходом більшовиків Бачинський Ю. переїхав у с. Бузаки, нині Камінь-Каширського р-ну Волинської області, де був заарештований більшовиками 14.11.1939 р. ОЧГ НКВС (ст. 54-13 КК УРСР) за співпрацю з польською поліцією.
- ст. 54-13 — активна діяльність проти революційного руху при цараті та під час громадянської війни: розстріл або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства.
Згідно з постановою ОН при НКВС СРСР від 25.10.1940 р. ув’язнений на 8 р. Покарання відбував в Ухто-Іжемському ВТТ у Комі АРСР (нині Республіка Комі, РФ). Звільнений 08.09.1941 р. за амністією. Реабілітований 30.03.1998 р.(Реабілітовані історією Т. 6 ст.153 та свідчення старожилів села).
За німців школа була облаштована в
Палаці Ценських.
В радянські часи осівецькі діти на перших порах після повної післявоєнної розрухи в селі навчалися
в Білявинцях і далі в Переволоці.
В 1963 році, в наслідок приємноі для Осівець чиновницької помилки в селі було зведено
середню школу. Насправді будівництво школи планувалося в селі Осівці Брусилівського району Житомирської області.
З великою вдячністю згадую вчителів Осівецькоі середньої школи.
Директор: Бандура Петро Іванович
Бандура Марія Яківна-вчитель математики
Котовська Ірина Максимівна-вчитель української мови та
літератури
Котовський Леонід Григорович- вчитель фізики
Вар‘ян Степан Олексійович
Лотоцький Зеновій Ілліч- вчитель історії
Лексик Марія Іванівна - вчитель біології
Олійник Ганна Іллівна-вчитель хімії
Олійник Андрій Петрович - вчитель фізкультури
Лисишин Стефа Іванівна - вчитель початкових класів
Встигайте дякувати вчителям поки вони живі!
Немає коментарів:
Дописати коментар