Ще з 11-12 ст. у шляхетрих родів було прийнято мати свою відзнаку-герб. Як виглядав герб першого відомого власника села Осівці Януша Зарванички невідомо. Проте про наступних власників Бучацьких знаємо, що вони належали до гербу Абданк.
Герб роду Бучацьких Абданк.
Герб складається з двох срібних крокв зі зрізаними донцями, обернених вершинами вниз і сполучених між собою на зразок літери W на червоному полі. У нашоломнику над короною повторюється та ж емблема. Легенда пов'язує погодження герба з часами Кракуса-польського короля, який заснував Краків. На горі Вавель, де зараз знаходиться краківський замок, жив великий дракон, який ніс велике розорення людям. Одного дня молодий швець Шкуба (Скуба) здогадався, як подолати дракона. Він зашив смолу, сірку та сірець у шкуру вівці і залишив це біля печери дракона. Той не впізнав підману, з'їв все, але згодом дуже захотів пити. Він пив воду з Вісли, доки не лопнув. За цей вчинок король Кракус дарував Шкубі літеру W (інша назва пол. Łękawica) на його бойовий щит (від гори Вавел, пол. Wawel). Потомками Шкуби були Шкарбеки (Скарбеки). Одиного із представників роду Шкарбеків польський король Болеслав Кривоустий відправив як посла до імператора німецького Генріха. Коли імператор показував йому з погордою свої скарби і відзивався не зовсім добре про Польщу. Шкарбек зняв зі своєї руки золотий перстень і кинув його в скарбницю, за що Генріх йому подякував (Habe dank). У пам'ять про цей вчинок гербу Шкарбека дана назва Габданк, або Абданк. Герб Абданк був також родинним гербом українських гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського.
Герб Ястрібець - родова спадщина Ставінських.
Зустрічається він вперше у документах, датованих 1386 роком.
Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі Яструбець, були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти.
У синьому полі щита зображена золота підкова повернута догори,
всередині якої золотий кавалерський хрест. Щит увінчаний лицарським шоломом, вкритим синім наметом із золотим підбиттям, і шляхетською короною. Клейнод: яструб, що злітає, з золотими дзвінками на лапах, у правій тримає підкову з хрестом (як у щиті). Існують варіанти герба з срібною стрілою замість хреста, із зображенням яструба на хресті, з 3-6 променевими зірками над підковою з хрестом. Цим гербом послугувалися також Ульянови (з яких Ленін).
Цивінські належали до гербу Пухала. Цей герб був затверджений у 15 столітті. Його ще називали гербом Пилява з підковою. Щодо гербу Пилява, то він зародився на пруській території в місцевості від якої отримав свою назву. Тут між слов’янами і прусами зав'язалася битва. Поступатись не хотів. Тоді відважний лицар Жирослав із мечем та хоругвою стрімко пробився в середину стану супротивника — і в запеклій сутичці поборов ворожого ватажка. Розгром прусів став неминучим. Відвага лицаря була помічена і винагороджена. До хреста на його хоругві було додано ще одне рамено. Хрест став: вліво — двораменним, вправо — трираменним. Найдавніша згадка про герб походить з 1385 р. Він набув широкого поширення в багатьох землях — краківській, сандомирській, руській. Гербом послугувалися десятки відомих родин, які надавали йому різне кольорового вирішення, поєднували зі щитом, вежами, стрічками, короною, страусиним пір'ям. Найвідоміша з цих родин - Потоцькі (дві гілки — «золота» і «срібна»).
Герб Пом'ян
Ценські послугувалися гербом Пом’ян. Прізвище польського шляхетського роду Ценських походить від назви родового села Ценя (нині Польщі). Протягом ХVІІІ –ХХ ст вони були дідичами великих маєтностей у Галичині. Герб Помян був затверджений у 1402р. Центральною фігурою герба є голова зубра простромлена мечем на блакитному фоні. Над шоломом піднята рука у латах, що стискує меч. Легенда розповідає, що Ластек Гебда з Грабі герба Венява убив свого брата Яранда -Гнезденського деканав містечку Любаня за його аморальний спосіб життя. Рішенням суду нащадку Ластеку було наказано змінити вигляд гербу на теперішній і додати напис " Пам'ятай про нього". З того часу герб отримав назву Помян.
Герб Сас
Зустрічається він вперше у документах, датованих 1386 роком.
Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі Яструбець, були закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти.
У синьому полі щита зображена золота підкова повернута догори,
всередині якої золотий кавалерський хрест. Щит увінчаний лицарським шоломом, вкритим синім наметом із золотим підбиттям, і шляхетською короною. Клейнод: яструб, що злітає, з золотими дзвінками на лапах, у правій тримає підкову з хрестом (як у щиті). Існують варіанти герба з срібною стрілою замість хреста, із зображенням яструба на хресті, з 3-6 променевими зірками над підковою з хрестом. Цим гербом послугувалися також Ульянови (з яких Ленін).
Герб Пухала
Цивінські належали до гербу Пухала. Цей герб був затверджений у 15 столітті. Його ще називали гербом Пилява з підковою. Щодо гербу Пилява, то він зародився на пруській території в місцевості від якої отримав свою назву. Тут між слов’янами і прусами зав'язалася битва. Поступатись не хотів. Тоді відважний лицар Жирослав із мечем та хоругвою стрімко пробився в середину стану супротивника — і в запеклій сутичці поборов ворожого ватажка. Розгром прусів став неминучим. Відвага лицаря була помічена і винагороджена. До хреста на його хоругві було додано ще одне рамено. Хрест став: вліво — двораменним, вправо — трираменним. Найдавніша згадка про герб походить з 1385 р. Він набув широкого поширення в багатьох землях — краківській, сандомирській, руській. Гербом послугувалися десятки відомих родин, які надавали йому різне кольорового вирішення, поєднували зі щитом, вежами, стрічками, короною, страусиним пір'ям. Найвідоміша з цих родин - Потоцькі (дві гілки — «золота» і «срібна»).
Герб Пом'ян
Ценські послугувалися гербом Пом’ян. Прізвище польського шляхетського роду Ценських походить від назви родового села Ценя (нині Польщі). Протягом ХVІІІ –ХХ ст вони були дідичами великих маєтностей у Галичині. Герб Помян був затверджений у 1402р. Центральною фігурою герба є голова зубра простромлена мечем на блакитному фоні. Над шоломом піднята рука у латах, що стискує меч. Легенда розповідає, що Ластек Гебда з Грабі герба Венява убив свого брата Яранда -Гнезденського деканав містечку Любаня за його аморальний спосіб життя. Рішенням суду нащадку Ластеку було наказано змінити вигляд гербу на теперішній і додати напис " Пам'ятай про нього". З того часу герб отримав назву Помян.
Герб Сас
Ангела Дідушинська-дружина Вітольда Ценського, належала до гербу Сас. До цього гербу належала також сім'я пароха Амвросія Крушельницького. Перші відомості про герб Сас належать до 1253р., коли на північ від Карпат було зафіксовано рід Драгомирецьких гербу Сас, які походили з Русі. Багато представників цього роду у 13 ст. переселилися у Галичину з Молдови та Волощини, з метою створення системи захисту від татар.
Найдавніше зображення герба збереглося на печатці 1462р. за дослідженнями Францвшека Пекосінського. За однією із версій назва герба походить від імені воєводи Саса, сина Драга, намісника короля Угорщини у Молдавії. За іншою версією територія Семигороду на той час була густо заселена сасами-саксонськими колоністами. Герб відображає тісний зв'язок волозів із лужицькими слов'янами.
Угорське сас означає орел, а драго- дорогий, любий, безцінний.
До цього гербу належать також роди Чайківських Погорецьких, Созанських.
Найдавніше зображення герба збереглося на печатці 1462р. за дослідженнями Францвшека Пекосінського. За однією із версій назва герба походить від імені воєводи Саса, сина Драга, намісника короля Угорщини у Молдавії. За іншою версією територія Семигороду на той час була густо заселена сасами-саксонськими колоністами. Герб відображає тісний зв'язок волозів із лужицькими слов'янами.
Угорське сас означає орел, а драго- дорогий, любий, безцінний.
До цього гербу належать також роди Чайківських Погорецьких, Созанських.
Немає коментарів:
Дописати коментар