неділя, 19 лютого 2017 р.

Таємниця 34. Кого вважати відомими людьми села?

Таємниця тридцять третя. Кого вважати відомими людьми села?

Людина, яка народилася і виросла в Осівцях, де б вона не мешкала у зрілі роки свого життя,  завжди буде вважати себе осівчанином.

Відомих людей, чиє життя якимось чином пов'язано з Осівцями можна об'єднати у декілька категорій: всесвітньовідомі, відомі своїм вкладом у розвиток села, народжені в Осівцях і ті, що переселилися у село та перебували тут певний час.
Наприклад, Соломія Крушельницька, проживала у с. Осівці із трирічного віку до шестирічного. Цей вік "чомучки"- найщасливіший період життя людини, що його, як правило, згадують з найбільшою теплотою,  один із найпродуктивніших етапів розвитку і пізнання світу дитиною.
Слава місця народження Соломії належить с. Білявинці, що знаходиться по сусідству, де вона проживала до трьох років. Далі, після Осівець, сім'я переїхала в  Старі Петликівці, потім в с. Тисів. Проте свідоме життя Соломії пов'язане із с. Біла Чортківського району, куди її сім'я переїхала у 1878 р. Вклад  Крушельницьких у культурний розвиток цього поселення, безперечно, значний.
Безпосередньо в Осівцях народилася Емілія Крушельницька, яка стала відомою українською фольклористкою. У віці 3 років вона з батьками переїхала у Старі Петликівці. Але саме село Біла стало для неї місцем, яке володіє особливо притягальною силою, куди людина хоче повернутися, де б її не занесла доля. Емілії прийшлося жити далеко за межами батьківщини - в США, а пізніше в Аргентині. Тим духовним хлібом, що давав їй сил жити на чужині були  пісні українського народу.  Вони залишалися для жінки найбільшим багатством, яке ніхто ніколи не зможе відібрати-хіба що разом із серцем.  Твори української пісенної творчості вона збирала і записувала з вуст селян ще в молоді роки. Емілія була щасливою, коли зібрані і опрацьовані нею твори звучали на концертах у виконанні тернопільського хору "Боян". Її збірка народних пісень є неоціненним вкладом у збереження національної музичної спадщини. Якби було більше таких людей, то менше втратилося справді безцінних перлів народного епосу. А в еміграції єдиною стежинкою, що єднала її з батьківщиною залишилися спогади про дружну родину та  юні роки проведені у освітньо-культурницькій роботі  с. Біла в читальні Просвіти.
 У культурний розвиток села  Осівці свій вклад зробив батько сімейства Амвросій Крушельницький, який тут три роки служив священиком греко-католицької церкви. Він вів у селі хор читальні "Просвіти".

В західноукраїнських землях історично склалося так, що лідерами культурного відродження українського села стали  греко-католицькі священики. Останнім із них був Володимир Гнатів, тому про нього ще живі спогади серед старожилів села та  збереглося найбільше інформації про діяльність пароха в осівецькій читальні Просвіти, в кооперативному русі, про його участь у боротьбі за тверезий спосіб життя та покращення рівня освіти дітей україномовного населення села.
                     
У новітні часи зумів вибитися у люди осівчанин Богдан Чепурко. Живе і працює він зараз у Львові, але рідне село не відпускає. Серце поета належить тільки Осівцям. Любов до рідного села прослідковується у його віршах та дослідницьких статтях.
Можливо, почуття загострюються на відстані, а хто живе у селі  проклинає одноманітні сповнені рутинної роботи будні?
У селі мешкає ще одна майстриня поетичного слова Леся Мулярчук. Її вірші друкуються у місцевій пресі та на краєзнавчих сайтах. Це дуже цінно. Адже не багато знайдеться людей, які б у своїй творчості відображали історію та сьогодення с. Осівці, його притягальну красу, яка відома тільки тим, хто тут народився і виріс, набирався  тут цілющої сили рідної землі.
Безперечно є інші осівчани, яких можна віднести до розряду відомих.
Проте навіть, якщо людина є знаною, а для села не зробила нічого, то чи можна її вважати гордістю села? Крім того у кожного із нас є свої "відомі люди" родом з дитинства. Це ті люди, які справили найбільший вплив на наше становлення. Для нас це найбільші  осівецькі знаменитості.

Немає коментарів:

Дописати коментар