Таємниця тридцять перша. Історія села у прізвищах.
Прізвища дивовижна річ. У них часто відображається історія того чи іншого поселення. Через них можна дізнатися про давні професії характерні для регіону. А деякі із них просто вказують на певні риси характеру чи зовнішності особистості. Часом вони асоціюють людей із флорою і фауною регіону.))
Ми в першу чергу звернемо увагу на ті прізвища Осівець і сусідніх сіл, в яких відобразилися історичні таємниці села. Ці таємниці настільки давні, що в більшості випадків невідомі навіть носіям досліджуваного прізвища. А якусь свою особливу історію має кожне із них. І кожне прізвище в тій чи інші мірі прямо чи опосередковано містить в собі часточку історії села: звідки прийшли мешканці поселення, якого роду-племені, чим займалися і т.п.
Про перебування на території села монастиря доманців свідчать такі прізвища як Домініків( друга версія походження прізвища: син Доменіка) і Монастириський, у сусідніх селах в тому числі, бо поселення знаходяться дуже близько одне від одного.
Те що фракійці-даки-гети, вони ж костобоки все таки на зорі нової ери поселилися у селі та на прилеглих територіях свідчить білявинське прізвище Трач, яке залишком спомину про походження з племені фракійців (тракійців). Фрак- трак-трач- такий шлях творення пройшло це прізвище.
Ще тут були і племена галів судячи із наявності в селі прізвища Галак. Гали - племена кельтського походження. За однією із версій до від них походять костобоки, присутність яких у селі доведена архологічно.
За часів панів Ценських лісничим працював у селі німець Фрей. Чи не від нього пішло прізвище Фреяк. Закінчення -як вказувало на те, що згадувана особа є сином особи по імені Фрей. Такого ж типу поширене в селі прізвище Мариняк- син Марина(чоловіче ім'я) або Марини. Чоловіче ім'я Марин грецького походження. Фракійська, дакська, гетська, іллірійська - мови вихідців з Балкан, що примандрувпли в Україну, зокрема в Осівці, були схожі на грецьку. На синівський зв'язок вказують і прізвища, що закінчуются на -ин: Луцишин- син Луки, Яцишин-син Яцка-польське ім'я, Вінічин- він-означає родич, отже, син родича. Таку ж роль відіграє закінчення -ів: Микитів- син Микити, Маценьків- син Маценька?
Є прізвище, що вказують на зовнішність: Карачка- темноволосий, смаглявий, з карими очима.
Канак -це чоловіче ім'я , яке зустрічається у тюркських народів, зокрема татар.
Історики описують фракійців, які становлять етнічну основу осівчан, як людей сильної статури світловолосих та світлооких. Але у селі є досить темноволосих і карооких мешканців, що характерно для тюркського (азійського) елементу. Тюрки з давніх-давен безперервним потоком сунули через українські землі: одне плем'я за іншим, залишаючи відбиток на етнічному образі українця.
М. Аркас писав: " А тим часом, як в степах панували оті кочовничі та на пів-кочовничі народи іранського коріння, в краях гірських, карпатських бачимо інший гурт народів, тракійського коріння (до них належать теперішні Волохи-Молдовани). З тих народів згадаємо: Бесів «під Карпатськими горами», десь на верхів'ях Дністра й Сяну; Койстобоків — на полудневому згір'ї Карпат, і Карпів — коло Дністра й Прута. Сі тракійські народи були дуже войовничі, любили полюванє, були великі п'яниці і славні були своїми співами. Про тракійців оповідали, що вони навіть закони укладали в піснях, щоб легче було пам'ятати". Під іранськими племенами розуміють кіммерійців, скіфів, сарматів. Скіфів і сармати історики теж описуют як світловолосих і світлооких. А далі, значно пізніше пішли на руські землі темноволосі та караокі із хамітів: гуни, булгари, печеніги, половці, монголо-татари та ще хто-зна-хто.
Отож бачимо, що частина прізвищ проливає світло на етнічне походження осівчан.
На вулиці Піддвірній проживають родини Паньків, що вказує на їх належність або залежність від панського двору.
На цій же вулиці живуть Кафтани. Можливо вони обслуговували потреби двору і села, забезпечуючи їх кафтанами. Тут же проживають нащадки садівника - чарівника чеха пана Постолки, який у село приїхав разом з родиною пана Вітольда Ценського. Багато у селі Олійників. Це найпоширеніше в Тернопільській області прізвище. Воно вказує на те що розповсюдженою сільськогосподарською культурою краю здавна був соняшник і кругом було вдосталь олійників, які займалися виготовленням та торгівлею олією. Книжник вказувало на грамотність особи або релігійну приналежність. Мулярчуки займалися з роду в рід будівництвом, Фурман- візникував. Це прізвище походить від єврейського פורמאַן -візник з одним н) і німецкого Fuhrmann.
Частина прізвищ називають місце походження людини, звідки вона переселилася в Осівці: Гурські-колишні жителі гір (гура- гора), вихідці із племенів гуралів, залишки яких проживають на території Польщі в м. Закопане; Галицькі-з Галича, Винницький - з Вінниці, Рогатинський - з Рогатина, Левицький-з міста Лева (зі Львова).
Міграційні процеси продовжуються і зараз. Та про історію села найбільше розповідають давні прізвища. Вони прослідковуються по архівних докуметах: Йосифінській, Францисканській метриках,
звітах про діяльність національних товариств села та ін.
Деякі прізвища вказані у документах тепер уже не зустрічаються, та багато збереглося до нашого часу. Кожне прізвище має настільки давнє походження, що навіть важко уявити, як глибоко у віки сягає коріння роду.
Немає коментарів:
Дописати коментар