Найбільше для культурного зростання села зробив Володимира Гнатів. Він народився у 1890 р. Володимир був висвячений у 1914 р., та на парафію в Осівцях інстальований у 1920 р., де перебував на цій посаді до своєї смерті в 1949 рр. Правда, в 1939 р. в село прийшли більшовики із своїм атеїзмом. Проте до початку радянсько-ніімецької війни не встигли міцно тут утвердитися. Ситуація ускладнилася після завершення війни. Більшовики створили у 1947 р.у селі колгосп, а церкву перетворили у колгоспну комору. Тепер колишній ксьондз залишився без приходу та засобів до існування. Проте колишні прихожани не залишили його сім'ю напризволяще. Вони допомогали родині Володимира навіть після його смерті. Пенсії для сільських жителів були введені лише за часів М.Хрущова і були мізерними, 8 рублів у місяць. Проте це трохи полегшило життя вдови із хворою дочкою.
У довоєнні часи парох брав активну участь громадському національному житті села: був президентом товариства «Луг» та «Просвіти, активно сприяв творенню кооперативного руху. В поліцейський доносах на товариство «Луг» про нього подаються такі дані: «Кs. Wodzimierz Hnatow, ur. 1890, proboszcz, gr-kat. Uniwers, UNDO». Священик входив до української легально діючої партії на теренах Галичини Українського національно - Демократичного
об’єднання (УНДО), яка проводила угодовську політику лояльну до польського уряду протягом 1928-1935 рр. Судячи із документації організацій «Просвіти» та «Лугу», всі інші члени цих організацій також були у складі УНДО. Його дружина – їмость Надія Гнатів 1898 р.н. походила із роду священників Навроцьких з Підгаєччини. Незважаючи на те, що мала трьох хворих дітей, вона старалася також залучитися до громадського життя села.
Відомо, що Надія Гнатів входила до складу ревізійної комісії читальні «Скала» в 1938-1939рр.
Будинок пароха В. Гнатіва
Парох о. Гнатів надзвичайно багато зробив для розвитку освіти у селі. Цього священика із вдячністю згадують старожили с. Осівців, які ще дітьми з люб’язної згоди пароха, користувалися його бібліотекою. За почином Володимира Гнатіва в селі було організовано курси грамоти, бо неписьменних було багато. Він переконував батьків здібних до навчання дітей відсилати їх «до вищих шкіл»
За його служіння у селі греко-католицька дерев’яна церква, збудована ще в
1796 р., була у 1925-1927 рр. перебудована із каменю. Така активна діяльність священника не могла бути не поміченою поляками.
В часи горезвісної пацифікації о. Володимир Гнатів зазнав переслідувань, його арештували та утримували два дні під слідством.
У 1939 року під тиском більшовиків підписав згоду про перехід у православ’я, але не правив. Перед смертю відмовився від цієї угоди.
Їмость надовго пережила чоловіка. Її у селі пам'ятають як надзвичайно інтелігентну жінку. За радянсської влади вона вела скромне, тихе життя доглядаючи за хворою донькою Зонею. Старе покоління села допомагало їй чим могло.
Про колишнього пароха в селі нагадує його порожня напіврозвалена хата та пам'ятник на старому цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар